1) Хто вихваляв сільске повітря?
а) Микита
б) Іван
в) Митько - вірний
2) Хто насміхався над нашим спорядженням?
а) Хлопець з відром
б) Хдопець з велосипедом - вірний
в) Хлопець з коромислом
3) Скільки цьому хлопцеві було років?
а) 14 - вірний
б) 15
в) 16
4) Як цього хлопя звали?
а) Трохим Михайлович
б) Василь Трош - вірний
в) Іван Добродід
5) Як звали сусіда бабусі?
а) Трохим
б) Василь
в) Гнат - вірний
6) Чиб були завантажені наші рюкзаки, коли ми йшли до лісового озера?
а) Дрова
б) Їжа - вірний
в) Купальні костюми.
7) Що знайшли хлопці по дорозі?
а) Безформну купу - вірний
б) Гадюку
в) Велосипед
8) Як часто хлопци ходили до озера?
а) Щовечора
б) Щоранку
в) Щовечора - вірний
9) Що подарував Вася в знак примирення?
а) Камінець з озера - вірний
б) Камінець з бурштину - вірний
в) Камінець з пляжу
10) Що було у середені того камінця?
а) Нічого
б) Фарба
в) Мушка - вірний
11) Де Вася знайшов той камінець?
а) У озері - вірний
б) У лісі
в) На городі
12) Що пропало біля озера минолого року?
а) Корова
б) Теля - вірний
в) Кішка
13) коли хлопці почали чергувати?
а) Увечорі
б) Зранку
в) Вночі - вірний
14) Що хлопці побачили уранці?
а) Вкраденого теля
б) Корову
в) Сліди - вірний
15) Де живуть варани, про яких вичитали хлопці у бібліотеці?
а) Індонезія - вірний
б) Острів Комодо - вірний
в) Острів Суматра
16) Хто <span>висунув припущення, що на місці нашого села було доісторичне прісноводне болото?</span>
<span>а) Тарас</span>
<span>б) Митько</span>
<span>в) Іван</span>
<span>17) Що хлопці ще знайшли на пляжі.</span>
<span>а) Пір*я ворони - вірний</span>
<span>б) Сліди ведмідя</span>
<span>в) Нічого</span>
<span>18) Про що згадав Митько, про що колись читав?</span>
<span>а) Про те, як полюють на лисиць</span>
б) Про те, як полюють на хижаків
в) Про те, як полюють на тигрів - вірний.
І. С. Нечуй-Левицький постійно цікавився таким важливим осередком суспільства як сім'я. У багатьох його творах акцентується увага на тих духовних! цінностях, які склалися впродовж століть в українській родині. Важко переоцінити їх значення у ставленні та формуванні особистості.Але інколи обставини складаються так, що людина відходить від морально-етичних устоїв селянської родини, не дотримується їх, і тоді її життя ламається, іде під укіс.1879 року вийшов з друку один із найкращих творів Нечуя-Левицького — повість «Кайдашева сім'я», в якій талановито змальовано сіре, буденне життя бідних, затурканих селян. «Кайдашева сім'я» — це глибоко реалістичний твір. Незважаючи на нестерпні сварки і тяжку працю, герої твору щиро кохають, мріють.Життя і побут родини Кайдашів — типове явище пореформеного села. «Часто трапляються сім'ї, — писав І. Нечуй-Левицький у своєму рукописі «Напутіння і навчіння для українських селян», — в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимось пеклом». Отже контраст між покликанням людини і щоденним життям постає в повісті, де на прикладі однієї родини показано життя українського пореформеного селянства з усіма труднощами і суперечностями. Письменник, реалізуючи обрану тему, свідомо дотримувався вимог реалістичних художніх узагальнень. Глибокий знавець селянського життя й побуту, селянської психології, він розумів, що про народ треба писати без будь-яких прикрас. Саме цих принципів він і дотримувався, працюючи над твором. Будні життя Кайдашів, змальовані в повісті, засвідчили новаторство письменника. Цим повість відрізнялася від традиційного захоплення святковою стороною селянського побуту, що було характерним для повістей Квітки-Основ'яненка, Олекси Стороженка, Юрія Федьковича.Відтворюючи життя персонажів у хронологічній послідовності, день за днем, з усіма подробицями, письменник простежує формування характерів, розкриває причини, під впливом яких складається психологія героїв.Сповнена народних жартів, дотепів, комічних сцен та ситуацій, повість шь чинається спокійною ліро-епічною розповіддю, яка поступово набуває сатирично-гумористичного забарвлення. Твір будується за принципом нагнітання сцен і ситуацій, вони немовби напливають одна на одну. Комізм посилюється від того, що в основі конфлікту лежать по суті нікчемні причини, що викликають все нові й нові сварки. їх не можуть уникнути ні представники старшого покоління, ні сини й невістки. Письменник уміло показує, що корінь зла таїться в умовах дрібновласницького соціального ладу в неприродних, потворних формах побуту.Гумор повісті породжений самим життям, невідповідністю між великою енергією і нікчемною метою, на яку вона втрачається. Автор твору майстерно висміює, таврує рабські звички селян, дрібновласницьку ідеологію, що призводять до здичавіння та страшного індивідуалізму селянина.Із серії потішно-комічних пригод у повісті кінець кінцем виростає реальна і трагічна по своїй суті картина життя селянства, темного, забитого, роз'єднаного віками панщини і новими пореформеними сутичками за власність. Тому й руйнуються звичні старі патріархальні устої, морально-етичні норми, вироблені здавна. Отже, духовна роз'єднаність — ось те лихо, яке отруює щодня життя і батьків, і їхніх синів та невісток. Саме тому всупереч усім нормам моралі син дозволяє собі підняти руку на батька, невістка вибиває свекрусі око, рідні брати ворогують між собою.<span>Видатний письменник І. С. Нечуй-Левицький у своїй повісті «Кайдашева сім'я» талановито розкрив внутрішні суперечності патріархального села з його індивідуалізмом та дрібновласницькою психологією. Люблячи свій народ, співчуваючи його тяжкій долі, він вважав своїм обов'язком говорити народові правду, будити його від тяжкого сну й апатії, які були викликані довгими роками кріпосницького гніту та злиднями.</span>
Гроші керують світом. І в усі часи питанню фінансового збагачення приділяється багато уваги. Хоча великі фінансові здобутки часто і псують людей, багато людей прагнуть до цього збагачення. І часто-густо саме це прагнення засліплює людей. Ось саме таку кумедну історію і розповідає Карпенко-Карий в своєму творі «Сто тисяч».
"Чтобы вырваться из нищеты, положите в углу спальни..."
Пугачева: "Галкин бросил меня, как только мне удалили папилломы и извлекли 17-метровую..."
Головній герой твору, Калитка був заможною людиною, але дуже жадібною. Свою сім’ю і робітників він обраховує тільки с фінансової точки зору. І намагається продумати всі свої кроки, щоб його сім,я і приносила йому тільки вигоду. Калитка вже не має нічого святого.
В молоді роки, мабуть, він був працьовитою людиною. Герасим Калитка любив землю,але з часом ця любов переросла в жадібність. Головною метою для Герасима стало скупити побільше земельних наділів. Він мріяв, щоб усі навкруги землі належали тільки йому. А при цьому Калитка принижував своїх наймитів, кричав, що вони забагато їдять і мало працюють.
І ця нав’язлива мета швидко збагатитися затьмарила йому весь мозок. Спочатку Герасим хоче одружити сина Романа на дочці багато землевласника. Але несподівано з’явився незнайомець з цікавою і звабливою пропозицією. А саме незнайомець пропонував за 5 тис. справжніх грошей продати 100 фальшивих грошей.
Звичайно, що ця оборудка була не на користь Герасима. Він не отримав нічого – пусті папірці. І для Калитки це був жахливий удар, бо він не цінував нікого і нічого окрім збагачення. Людина, яка нічого ніколи не цінувала, а прагнула тільки збагатітися за будь яку ціну. Він не поважав ні дружину, не цікавився почуттями дітей,а працівників порівнював з собаками. І автор твору намагався передати і висміяти цю зажерливість, неуцтво, жадність людини.
Головний герой отримав по заслугам, а Карпенку-Карому вдалося дуже вдало висміяти не найкращі риси характеру людей.
Відповідь:Можу запропонувати таку історію з Іваном Силою:
Надворі стояла
весна, дмухав легенький вітерець. Іван Сила зі своїм видатним тренером Брякусом
збирався на змагання до Києва. Зі свого містечка вони вирішили добиратися
автомобілем, адже ніщо не віщувало біди.
Несподівано небо
почало хмуритись та чорніти, почувся гучний голос грому, яскраво засвітила
блискавка. Потроху накрапував дощ. Це не абияк заважало їхати: дорогу
поступову розмивало, вітер ламав кущі та скидав додолу дерева. Всюди стало
темно і почалась справжня злива.
Проте Брякус та
Іван поспішали на змагання та вирішили не зупинятись. Несподівано сталось лихо:
щось важке та велике впало на дорого, автомобіль, що їхав попереду зник у
темряві.
Брякус вийшов з
машини та оглянув дорогу:
-
Іване,
сталось нещастя: дерево звалилось на машину. Треба терміново дістатись до
найближчої станції та викликати допомогу.
-
Докторе
Брякусе, можливо, я допоможу швидше? – запитав Сила, виліз із машини та підійшов
до дерева, що впало.
Несподівано Іван підняв
цей здоровенний дуб, що було середньостатистичній людині не під силу, та
віджбурнув його подалі:
-
Дякувати
Богу, що привалило лише задні сидіння, на котрому нікого не було. Але машина
потребуватиме сильного ремонту.
Чоловік з
автомобіля почав потроху вибиратись та намагався оговтатись від шоку:
-
Мужчини,
щиро вам дякую! Ви стали моїми рятівниками!
-
Немає
за що, бо допомагати слабшим – обов’язок кожної людини!
Буря почала
стихати та Іван з тренером продовжили свій шлях. На тих змаганнях Сила посів
перше місце, а грошовий приз пожертвував тому чоловікові на ремонт машини.
Пояснення: