Як я сажав бараболю ми тіки писали.
Мої бабуся і дідусь живуть у селі. Біля їхнього будинку ростуть дерева, кущі, городина. Є також вільна ділянка, на якій щовесни саджають картоплю.
Цього року ми з батьками приїхали допомагати бабусі і дідусеві саджати картоплю. Увечері напередодні було вирішено, що працювати на городі будуть лише чоловіки, а жінки готуватимуть обід. Отже рано вранці я, тато і дідусь вийшли на роботу. З собою ми несли дві лопати і одне відро, щоб носити в ньому картоплю. Картопля для посадки вже була на ділянці. Це тато приніс її у той час, коли я закінчував сніданок.
Дідусь почав копати. Він робив невеличкі ямки. Виходив рівний рядок ямок, одна поруч із другою. У цей час тато пересипав з мішка картоплю у відро і приніс його мені. Я повинен був кидати в кожну ямку, що викопав дід, по одній картоплині. Робота спочатку здалася мені дуже простою і легкою. Але, коли тато теж взявся за лопату і почав копати, я захвилювався. Батько і дід копали вдвох, а я клав картоплю один. Чи встигну? Але мої побоювання були марними. Дідусь похвалив мене і сказав, що я все роблю правильно та швидко. Коли у кожній ямці першого ряду вже лежало по картоплині, тато і дідусь почали паралельно до першого ряду копати другий. При цьому, копаючи ямки у другому ряді, вони кидали землю на ямки першого, засипаючи посаджену картоплю.
Ми працювали до обіду. За цей час ми посадили п'ятнадцять рядків. Мама і бабуся приготували нам борщ. Мені здалося, що це був найсмачніший борщ у моєму житті.
Нарушити присягу, правильно порушити присягу
Пюре - к сожалению, не знаю.
Безмежний
-без (преікс)
-меж (корінь)
-н (суфікс)
-ий (закінчення)
Осінній
-осін (корінь)
-н (суфікс)
-ій (закінчення)
<span>Бачу біля струмочка розложистий кущик, що красується
червоними ягідками. Підходжу ближче. Це ж деревце калини. Низеньке, розложисте,
все облите дивними кетягами яскраво-червоних ягід. А поміж ними
шепоче-шелестить широке сліпучо-зелене листя. Мабуть, більше, ніж у будь-якому
деревці, в калині поєдналося красиве й корисне. Бо калинові ягоди — це ще й
гарні ліки. </span><span>
<span>І коли сніг урочисто вибілить нахололу землю,
її вогнисті кетяги ще довго будуть пломеніти й тішити око.</span></span>
Лікарі не змогли передбачити хворобу ,тому в наступних змаганнях він не братиме участі
