Денис: Мамо, а коли ми поїдемо до бабусі?
Мама: Мабуть, сьогодні в вечері.
Тато: Сьогодні не зможемо поїхати до бабусі.
Денис: Чому?
Тато: Зламалася машина. Поїдемо завтра. В обід.
Денис: А сьогодні в вечері сходимо в кінотеатр?
Мама: Звісно!
<span>Н. (хто?) </span><span>півтораста студентів</span>
Р. (кого?) півтораста <span>студентів</span>
Д. (кому?) півтораста студентам
З. (кого?) півтораста студентів
О. (ким?) півтораста студентами
М. (на кому?) на півтораста студентах
[сп'івай'ут'] вот этот значок « ' » обозначает мягкость буквы
Дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в Інтернеті – нібито
різна людина. Чому це так? Мабуть, тому, що в Інтернеті кожна особистість
відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої
вчинки. Інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. Я
намагаюсь як в Інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися
людиною.
Я прагну жити не лише віртуальним життям. Я вважаю, що Всесвітня павутина має чимало
переваг. Проте світом Інтернету не варто захоплюватись аж занадто. Адже навколо
нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій
реальності. Не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у
реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/25946361#readmore
<em>При в’їзді в село вершників уже чекали, </em><em>юрмлячись край доріжки</em><em>, босоногі діти.</em><em>Сікач, </em><em>незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги</em><em>, дуже прудко бігає.</em><em>Наперекір вогню і смерті</em><em>, полки незборені і вперті боям виходили навстріч.На зло мамі Юрко все таки пішов гуляти.</em><em>Мружачись</em><em>, Софія взяла зі стола маленький срібний дзвоник</em><em>.На випадок небезпеки в кожній школі має бути вогнегасник.</em><em>
</em>