Скласти твір про лисеня можна так:
Одного разу ми з татусем вирішили піти до лісу по гриби. Вишукуючи плоди, ми побачили, як щось риженьке пробігло повз нас. Придивившись,
ми зрозуміли, що то було лисеня. Воно принишкло у кущах та слідкувало
за нами. За розмірами воно було невеличке, як песик. Вушка в нього були
гостренькі, на кінцях темненькі. Мордочка довгувата, на її кінці був чорний носик-крапочка. Очі чорні. Хвостик у лисеняти
був дуже пухнастий. Я наблизився до нього. Проте тато застеріг мене,
адже, можливо, десь ходить його матуся. Так і сталось! З-за дерева за
своїм дитинчам спостерігала велика лисиця. Вона почала віддалятись, а її
лисеня весело побігло за мамою. Ось яка цікава зустріч з нами
відбулась!
1.Йшовши до школи, я помiтила/в величезну зграю вiдлiтаючих птахiв.- означення;
2. Мама приготувала смачну страву до обiду.- додаток;
3. Бiля бабиноi хати росте висока тополя.- обставина;
4. ,Золотi сережки красувалися у неi у вухах.- означення;
5. Лягаючи спати, я завжди згадую минувший день.- додаток;
6. З приходом осенi дерева в лici набули яскравих кольорiв.- обставина.
1) У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем’я дерев’яних чоловічків.
2) Собака Шарко весь чорний, ноги ж унизу білі, ніби взуті у фетрові
сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують
скельця окулярів
3) Я закінчив церковно-парафіальну школу
4) Навесні, коли з купин витикаються світло-зелені гривки молоденької
осоки, сторож мисливської бази Мартин Скряга бере корзину й чимчикує до
болота
5) Панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир
6) Ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався смутним, бо проміж
чорноліссям було там чимало й сосон, а вони завжди веселять око тим
вічнозеленим убранням!
7)На Запорозькій Січі збиралося багато культурно/освічених людей, серед
яких були вихованці Києво-Могилянської академії випускники
братських шкіл там були свої літописці бандуристи поети художники
лікарі інженери архітектори запорожці будували на Січі церкви…
8)Славнозвісною є історія козацького флоту, який інколи нараховував до
сотні морських чайок це плоскодонне однощоглове дерев’яне судно,
зроблене з вербової чи липової колоди до якого кріпилося 20—40 весел
9)І соняшник злотоголовий лице за сонцем поверта.
10) Пили водицю чисту, славили березу густолисту
Витвором комунікативної діяльності, реальною одиницею спілкування є текст, бо тільки в тексті зміст може бути виражений із бажаною для мовця повнотою. Рівень тексту вважається найвищим ярусом мовної системи.
<span>Висловлюючи свої думки і почуття, про щось повідомляючи або запитуючи, переконуючи в чомусь адресата чи спонукаючи його до певних дій, мовець прагне висловитись із якнайбільшою повнотою і переконливістю. Для цього не завжди достатньо речення, доводиться використовувати тематично об'єднану групу речень, які сумарно висвітлюють задуманий зміст. Така група речень називається </span><span>текстом </span><span>— від лат. textum, що означає зв'язок, з'єднання, переплетення. </span>
<span>Текст складається з більшої чи меншої кількості речень, але не завжди сукупність речень є текстом. Для того, аби певна група речень сприймалася як зв'язне висловлювання, текст, потрібне дотримання певних умов, наявність певних ознак. </span>
<span>Першою з необхідних ознак тексту є тема, що охоплює всі його частини. Оскільки висловлювання створюється з певною комунікативною метою, то в ньому повинна бути й </span><span>основна думка. </span>
<span>Другою з основних вимог є </span>змістовий зв'язок<span> між реченнями, а також їхня послідовність у викладі змісту. </span>
<span>Неодмінною умовою тексту є і </span>завершеність<span>: кінцевий його компонент мусить сигналізувати про те, що тема вичерпана. </span>
<span>Якщо висловлювання позбавлене тематичної цілісності (наприклад, містить зайву для висвітлення теми інформацію), не відзначається повнотою висвітлення змісту, не спаяне єдиним авторським задумом, не є послідовним і завершеним, його не можна вважати текстом. </span>
<span>До розгорнутих зв'язних висловлювань є ще одна вимога — </span>структурна організація. У межах загальної теми можуть бути виділені її складові частини —підтеми<span> або </span>мікротеми<span>, для висвітлення кожної з яких також необхідна певна кількість речень. Таку тематичну групу речень називають </span>складним синтаксичним цілим<span> або </span>надфразовою єдністю. Часто серед речень, що входять до складного синтаксичного цілого, є таке, що виражає основний зміст уривка, а інші виконують допоміжну роль — доповнюють чи коментують сказане.
<span>Складне синтаксичне ціле здебільшого виділяється як окремий абзац. </span>
<span>У цілому структура розгорнутого тексту має такий вигляд: </span>
<span>• заголовок, зумовлений темою і основною думкою; </span>
<span>• вступна частина — зачин; </span>
<span>• послідовно викладений зміст — підтеми і мікротеми; </span>
<span>• завершальна частина — кінцівка. </span>
<span>У тексті можуть переплітатися різні комунікативні функції (напр., функції повідомлення і впливу у художньому творі), але одна з них завжди є домінуючою і визначає стиль висловлювання. Тому ознакою добре побудованого тексту є також стильова цілісність. </span>
Пропоную скласти такий лист вчителю:
Шановна Світлано Володимирівно!
Пише Вам Іванчук Марічка, Ваша учениця. Як Ваші справи? Як здоров'я? Я дуже сумую за Вами та Вашими уроками. Я вдячна Вам за Вашу тяжку працю. Саме Ви навчили мене і моїх однокласників читати, писати та рахувати. Кожен Ваш урок був, наче театральна вистава. Завжди все було цікаво та неповторно. Можна ми з товаришами зайдемо до Вас у гості?
З повагою,
Іванчук Марічка.
