<span>Казку “Дюймовочка”, написав один знаменитий поет, Ганс Християн Андерсен. Ця казка вперше була опублікована в книгах, у Данії, в одна тисяча вісімсот тридцять п’ятому року, у збірнику казок для дітей, у другому томі. Цю казку Андерсен придумав для дітей </span>
<span>На початку казки “Дюймовочка”, Андерсен пише про жінку, що не могла мати своїх рідних дітей, і от свершилось чудо, що впало нещасній жінці, як сніг на голову, і вона була не нескінченно рада, цій чудесній події. У цієї жінки, що довгі роки не могла мати дітей, з’явилася Дюймовочка, вона ж і є головною героїнею казки. Автор цієї казки, хотів донести до дітей, що чудо здійснює тільки з добрими людьми й у знак благородности й доброго серця, доля обов’язково піднесе довгоочікуваний подарунок </span>
<span>Далі автор описує крихітну дівчинку, що була ростом з дюйм, героїню казки. Автор видумав цей казковий персонаж в особі Дюймовочки, особисто сам. Ця крихітна дівчинка, собою була дуже гарна, і в неї було дуже добре й світле серце </span>
<span>Усе в окрузі любувалися й захоплювалися цією маленькою дівчинкою. Жінка, який подарувала доля цієї незвичайної дитини, дуже любила Дюймовочку і як за своєю рідною дочкою доглядала за нею, поки вона була в дитячому віці </span>
<span>Автор цієї казки, так само повідомляє дітей, про те, що не буває в житті всі добре, а буває таке, що в житті трапляються ще й неприємності. Далі придумавши в казці сумну історію про Дюймовочку. Історія полягала в тім, що Дюймовочка потрапила в чіпкі лабети двох кротів </span>
<span>Один кріт був жадібн, злим і заможним, котрої хотів женитися на Дюймовочке будь – яким способом. Другим кротом, є мати жадібного крота, вона так само була не добра душею й дуже хитра </span>
<span>Далі Андерсен розповідає дітям у своїй казці про те, що не буває зле, без добра. Незабаром Дюймовочка зустрічає парубка, у якого було таке ж добре серце, як і в неї. У цього незнайомця Дюймовочка закохується з першого погляду. Те ж саме випробував парубок, зустрівши Дюймовочку. Після чого він неї рятує, від жахливих кротів, і грають пишне весілля </span>
<span>У дитинстві, мені дуже подобалася ця чудова книга. </span>
Світ дуже великий . Незважаючи на кількість людей , які проживають на планеті Земля немає людей однакових. Кожна людина це індивідуальність. Є дуже багато людей , які приголомшливо красиві зовні. А чи потрібна внутрішня краса?
На мою думку,щастя-це коли біля тебе завжди друзі та родина.Коли ти не самотній. <span>Близькі стосунки дитини з друзями та родиною - запорука щасливого
життя в майбутньому, визначили новозеландські вчені.
При цьому, за словами науковців, успіхи дітей у школі значної ролі не
відіграють.
Під щастям в даному випадку мається на увазі відчуття гармонії з
навколишнім світом, позитивні стратегії боротьби з переживаннями,
соціальна взаємодія та адекватна самооцінка.
Щоб виявити взаємозв'язок, вчені провели в Данідін багатопрофільне
дослідження здоров'я і розвитку, в якому взяло участь 804 людини.
За піддослідними стежили протягом 32 років, оцінюючи благополучність
сім'ї в дитинстві, взаємини з однолітками в дитинстві і юності, мовний
розвиток в дитинстві і успіхи в навчанні, після чого визначали,
наскільки людина щаслива в дорослому віці.
Результати показали однозначну залежність між позитивним досвідом
спілкування в дитинстві і юності і добробутом в дорослому житті -
мабуть, на позитивних стосунках в юності людина вчиться цінувати
соціальні взаємозв'язки.
Висновки, зроблені новозеландськими дослідниками, свідчать, що
взаємозв'язок між успіхом у навчанні та щастям в житті незначний.
На закінчення вчені дають батькам пораду концентруватися на здібності
дитини вибудувати відносини з оточуючими, підкреслюючи, що успіхи у
школі вторинні.</span>