Конвалія
Конвалія --- прекрасна квітка.Вона росте наприкінці весни.Її можна знайти у лісах і садах.У неї приємний аромат.Має стебло яке сповнене отруйним соком.Має білосніжні квіточки схожі на дзвіночки.Конвалія --- лікарська рослина і занесена до Червоної книги.
Ромашка
Ромашка --- чудова квітка.Вона має ніжні білі пелюстки.Приємну жовту серединку.Тоненький стовбур з зеленим листям.Ця квітка буває різного розміру.Ромашка --- лікарська рослина.
Ос-від-че-ння - 4 склади: 1 склад - закр., ненагол., 2 склад - закр., нагол., 3 склад - відкр., ненагол., 4 склад - відкр., ненагол.
[о] - голосний, ненагол.
[с] - пригол., глух., твердий
[в'] - пригол., сонорний, пом'якшений
[і] - голосний, наголош.
[д] - пригол., дзв., твердий
[ч] - пригол., глух., твердий
[е] - голосний, ненагол. (наближений до [и], позначається як [е] з маленьким и справа вгорі)
[н':] - пригол., сонорний, м'який
[а] - голосний, ненагол.
10 букв, 9 звуків.
Ре-во-лю-ці-я - 5 складів: 1 склад - відкр., ненагол., 2 склад - відкр., ненагол., 3 склад - відкр., наголош., 4 склад - відкр., ненагол., 5 склад - відкр., ненагол.
[р] - пригол., сонорний, твердий
[е] - голосний, ненагол. (наближений до [и], позначається як [е] з маленьким и справа вгорі)
[в] - пригол., сонорний, твердий
[о] - голосний, ненагол. (наближений до [у], позначається як [о] з маленьким у справа вгорі)
[л'] - пригол., сонорний, м'який
[у] - голосний, наголош.
[ц'] - пригол., глух., м'який
[і] - голосний, ненагол.
[й] - пригол., сонорний, м'який
[а] - голосний, ненагол.
9 букв, 10 звуків.
Із города Трапезонта (Трапезунда) виступала галера, розкішно прибрана, озброєна гарматами. Господар галери — Алкан —паша, "трапезонтськоє княжа". На галері сімсот турків, чотириста яничар та 350 невольників. Першим старшим між невольниками був Самійло Кішка, гетьман запорозький, другим — Марко Рудий, суддя військовий, третім — Мусій Грач, четвертим — Лях Бутурлак, "ключник галерський".
Алкан — паша поїхав до города Козлова провідати дівку Санджаківну і влаштував там гуляння. Та не довіряв він Самійлові Кішці і підіслав двох турків на галеру підслуховувати. А саме в цей час Самійло Кішка підмовляв Ляха Бутурлака повідмикати невольників і дорікав йому за те, що він прийняв бусурменську віру. На що Лях Бутурлак образився і відмовився відмикати невольників. Турки, що підслуховували, почули розмову і повідомили про неї Алкан —пашу. Аби віддячити Ляху Бутурлаку, паша послав йому на галеру дорогі напої. Та в душі Ляха слова Самійла посіяли сум та неспокій. Він посадив поряд себе гетьмана й почав з ним пити, аж поки не заснув. Тоді Самійло відімкнув усі замки на руках та ногах невольників і наказав їм удати, що вони й досі закуті в кайдани. Турки повернулися на галеру і, не побачивши підозрілого, спокійно полягали спати. Бранці ж познімали з себе кайдани, покидали в море турків, самі перевдяглися в їхній одяг і попливли мимо Цареграда у рідну землю.
Прийшла весна і птахи почали повертатися з теплих країв.
