Моє дитинство -найкраще .
Я пам.ятаю його дуже добре .Я була дуже спортивною дівчинкою.Ходила на борьбу ( 1 день ). Я пришла , мене всі хлопці боялись .Я в 6 років ходила на бальні танці .Вони мені дуже сподобались .І тепер вони мені знадобились.Я пам,ятаю, як почала грати на фортопіано .Ці звуки доносились по всій школі. Коли я грала , люди мене уважно слухали .З дитинства я була схожа на розбійницю . Я любила лазити по деревах . Це дуже весело було .Я грала в усі ігри : хованки , вампір , козака -розбійника і.т.д . З дитинства я обожнюю тварин .Я пам,ятаю , брала коників , потім вони вмирали , я їх хоронила, на на ступний день приходила відкапувала їх і плакала .В мене було багато кошенят і дуже велика собака ,Аллабай -дуже добрі собаки )
Його звали Док .Потім він помер і я тяжко пережила його смерть .Пам,ятаю, як в перший раз пішла до школи до 1-го класу, а зараз уже 11 -й клас . Час так швидко линув , що я не встигла оглянутись . В мене було багато друзів ,Я ходила з дитинства на кружок по бісеру . Робила квіти і тварин .Пам, ятаю ,що ходила багато разів до зоопарків . Там дуже весело було .На ролики вперше стала в 6 років ,зараз роблю багато трюків. Граю на гітарі . Пам, ятаю, як я стрибнула с парашюта . Це було стільки емоцій, я вам не можу передати .Спочатку було трохи страшно , але я переборола свій страх і стрибнула . Ти летиш у небі і так класно .Я вмію малювати .Перший портрет я намалювала в 10 років .
Я , вважаю, що дитинство не повернути . Живіть майбутнім .Більше фотографуйтесь , ведіть спортивний образ життя .І живіть , так , як ви захочете .
<em>Брехня</em>
Весна.Позеленівші листки дерев де-не-де попадали від сильного нічного вітру.Сонце вже встало,але хмарки його трішки прикривало.Та це не завадило потрапити промінцям до моєї кімнати,які лоскочуть мої ноги,з яких зпала ковдра.З самого ранку в мене передчуття,що день буде гарним,сонячним,незабутнім!З цими думками я встала,підійшовши до вікна,відчинила його і слухала,як десь,у далечі пташки насвістували вже знайому мені мелодію.Ох!Які спогуди про дитинство мені навіювали ці насвістування!І з посмішкою про добрі згадки,я напровлялася до кухні,аби поїсти,а потім,можливо,вийти на вулицю з друзями.
Після сніданку я зателефонувала Олесі,донька моєї тітки:
-Привіт!-,мовила я так безтурботно,так щиро.
-Привіт..-,буркнула вона і продовжила,- А чи не соромно тобі телефонувати мені після того що ти зробила??
Я здивувалась!Адже Олесі я ще змалку нічого поганого не робила!
-Але ж..Я тобі нічого не зробила..
У відповіть я чула лише гудки..Набравшись духу,я осмілилась потелефонувати тітці.Вона точно мала знати,що сталося.
-Алло!-, мовила тітка.
-Алло..Тітко Олено?Вибачте...-,я так і не встигла договорити..
-Це ти!Олеся мені все розповіла.Скажи мені,дитино,навіщо ти розказала всім,що Олеся ніби закохалася?Ще й сказала,що вона закохалась в того,хто їй симпатизує найменше!
-Але я нічого токого не говорила!
Розмову ми закінчили.Як потім вияснилось,дівчинка яка це сказала недолюбляла нас обох і хотіла нас розсварити.Е ні!Дружба сильна.А правда завжди спливе!
Уживати - використовувати у мові.
Споживати - вживати як їжу і так далі.
