ЗАЙМЕННИК<span>Займенник- це частина мови, що вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? (ніщо, вони, той, всякий, стільки).</span><span>Прислівник - це самостійна (знаменна) частина мови, яка позначає ознаку дії, ознаку предмета або іншої ознаки. Питання до прислівнику залежить від його значення, яке воно виражає.</span><span>У пропозиції наріччя зазвичай є обставиною і відповідає на питання як? якою мірою? де? куди? звідки? коли? чому? навіщо?: Осінь. (Де?) Над головою(Як?)
</span>
Сподіваюсь, це те, що треба.
Вічнозелений барвінок чарує своєю неземною красою.
Красивий барвінок росте у саду.
У мене в саду росте барвінок.
У саду росте вічнозелений барвінок.------------якось так
<span>"Життя як стерня : не пройдеш , ноги не поколовши"</span>
В житті бувають різні ситуації. Позитивні, негативні. Негативні ситуації бувать у всіх людей. Не буде людини яка не разу не потрапляла в негативні ситуації, ніколи не бачала чороної лінії. Бо життя як стерня: не пройдеш, ноги не поколовши.
1. Звертання (мій краю)
2. Уточнююча відокремлена обставина (радо, з підскоком)
3. Відокремлений додаток (крім рідної матері)
4. Відокремлена прикладка (він, п'ятирічний хлопчик)
5. Відокремлені означення (сідлані, готові)