І, у , і , і , у , у , й , в , і . (і ) між приголосними й між голосними
1.В 2.Б, 3. Г, 4.А 5.Б 6.А
7. 1-г, 2-в,3-Б
8.1-б, 2-а, 3-д, 4-г
Я- той хто мріє про сцену,
Я хотів би знати як це, на ній грати
Я чую ту саму поему
Я хочу її розіграти.
Я - той хто мріє про сцену...
* * *
Я уявляю собі сцену,
Я турбуюся про поему.
Я радію, що про неї мрію,
Я уявляю собі сцену...
Я знаю, що роль свою зіграю,
Я стверджую, що я її вже граю.
Я мрію про велику сцену,
Я намагаюся її досягти.
Я сподіваюся її знайти,
Я вірю, що ту роль зіграю.
Я мрію про велику роль.
<span>Напевно, кожен помітив, як з роками ми змінюємося. Мова йде зовсім не про фізіологічні зміни, які з віком чекають всіх, не про старіння або про сивині, яка пробивається крізь коли-то шикарні локони, мова йде про зміну юнацького максималізму на дорослу життєву позиціюЗ дорослішанням все в нашому житті змінюється. Ми вже по-іншому оцінюємо себе і оточуючих, ми вже не можемо бути такими щирими, як раніше. Ми для себе дізнаємося, що можна поєднувати непоєднуване: брехати, що б допомагати; заподіювати біль, тому що любиш; любиш, щоб використовувати людини у власних корисливих цілях. З роками ми не стаємо краще або гірше, ми просто приймаємо для себе «закони дорослого існування»..</span>
Мені подобається майструвати. Я часто допомагаю татові.<span> Минулої осені у школі проводився конкурс на кращу годівницю для птахів. Я з татом теж змайстрував невелику годівничку. Хоч вона не була найкращою, з гордістю повісив її на гілці дерева нашого шкільного парку. Ще хочу зробити шпаківню. Коли прийде весна, вона стане гарною хатиною для шпаків. </span><span> Моя справа не тільки подобається мені, вона приносить користь.</span>