<span>На каждом уроке один мальчик по имени Рома все время болтал на уроке он нестарался учиться, только трепал языком и смеялся.И этим характером он хотел всем доказать, что афторитет в классе, но в классе только ценили умных и водпитанных учеников.</span>
Главные герои романа:
1 Магуа (Индеец, который хочет отомстить за смерть семей Могикан).
2 Дункан Хейворд (Майор, офицер армии).
3 Ункас (Смелый, отважный индеец).
4 Чингачгук (Индеец, и отец Ункаса).
5 Кора и Алиса (Две сестры, и дочери Полковника).
6 Полковник (Белокожий офицер).
В зависимости от своего содержания предания бывают героическими,мифическими,легендарными.
Я хочу быть милиционером, потому что он сильный и храбрый. он защищает людей и этим делает мир лучше.
- Та це ж Пилип! А, щоб тебе холєра ясна взяла! Проте по його обличчю було видно, що якби Швайку справді вхопила холера, то він був би вельми засмучений .Гей, то тільки стріли в небо швидко випускають, - відказав дід Кібчик. - А добру річ роблять не один день. Грицикові було моторошно. Раніше він гадав, що треба стерегтися лише татар. А тепер, виявилося, і серед своїх є не кращі. Бо лях, аби ти знав, не кращий від татарина. Або й ще гірший. Ординець, бач, шаблюкою голову знесе, а лях до горлянки пазурі тягне… Ет, і коли це закінчиться? У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом. А тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь називається козакуванням. А чому саме - ніхто вже й не скаже. Щоправда, Саньків далекий родич і сусіда сухорукий дід Кібчик інколи казав таке: - По-татарському козак - це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче - звіра полює, хоче - візьметься за шаблюку і йде на ногайця. А нинішні… - тут дід Кібчик презирливо спльовував на землю, - швидше від кози пішли. Обгризає геть усе в плавнях, а з очеретів і носа не висовує. Щоб, бува, якийсь татарин його не побачив.
Подробнее на livelib.ru:
https://www.livelib.ru/book/1000492568/quotes-dzhuri-kozaka-shvajki-volo