В українській мові є три часи : минуле , теперішнє (яке було майбутнім) майбутнє.Можна дізнатись що нас чекає далі? На мою думку , що долю передбачити неможливо. Наприклад, в школі ми вивчимо дві теми , які треба опрацювати на незапланованих вихідних. І ніхто про це не знав. Отже, це зробити неможливо.
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
Борода не робить мудрим чоловіка.
Сонечка - Сонячний, соняшник сонце
проліски -пролісок ,
пролліся
<span>Моє рідне місто — Донецьк. Загально відомо, що до 1924 року він звався Юзівка, а з 1924 по 1961 — Сталіне (Сталіно). Це адміністративний центр Донецької області з населенням близько 1000000.
Свою назву наше місто отримало від річки Сіверський Донець, що тече через північ Донецької області і є дуже красивою, широкою і вражаюче величною.
Влітку в ній гарно купатися, взимку — кататися на ковзанах. Річка є нашим помічником і нашою гордістю.
Загальновідомо, що Донецьк є великим промисловим та фінансовим осередком на сході України, його ще звуть «шахтарською» столицею, тому що в ньому є 24 шахти.
Російський вчений Дмитро Менделєєв провів в нашому місті 3 місяці в 1888 році. І потім написав: «Я був вражений невичерпаним багатством цієї землі...».
Історики стверджують, що геологи знайшли вугілля на глибині 1800 метрів, і в 1957 році було підраховано, що його поклади — 240 620 мільйонів тон.
Багато чоловіків, що живуть у Донецьку, працюють в галузі вугільної промисловості.
Але люди нашого міста не тільки вчаться або працюють. Вони ще й люблять відпочивати з родинами, або друзями-гуляти по вулицях, ходити до музеїв, парків, кінотеатрів і театрів. Ми дуже пишаємося меморіальним комплексом в центрі міста, пам'ятником Тарасу Шевченко, який є копією пам'ятників, що знаходяться в Онтаріо і Канаді.
Жителі міста витрачають достатньо зусиль, щоб навкруги було затишно і красиво. Донецьк відомий своїми чарівними трояндами, які тішать погляд з початку літа і до пізньої осені. Наше місто дуже гостинне і щире, завітайте якнайшвидше!</span>
<span>
</span>
Вот тебе предложение:
Знизу пiдiймавсь до Iвана i затоплював гори глухий гомiн рiки, а в
нього капав од часу до часу прозорий дзвiн колокiльця.
