<span>Серед моря квітів,
Серед моря трав
Весело шуміти
Запашним вітрам.</span><span>Серед моря квітів
Бджіл гудуть рої.
Літо моє, літо,
Співанки мої.</span><span>В смолках вітер гонить
Хвилі в далечінь,
На безмежних гонах
Виграє ячмінь.</span><span>О рожевий колір,
Смолок любий цвіт!
Лугові і полю
Сонце шле привіт.</span>
Перший листок,який зiрвала осiнь,лiтав i був схожий на самотнього птаха.Вiн не знав,що йому робити.Куди впасти?Якщо в рiчку,то вода понесе далеко вiд лiсу i листочок не зустрiне рiдних.Якщо в траву,то вiн бiльше не побачить сонця.Якщо на ромашку,то не побачить сонця вона. Вiтер то пiднiмав його вверх,то опускав до низу,а то кружляв у своэму вихорi.Листочок бачив увесь свiт як на долонi.Вiтер вщух i листочок обережно опустився на землю бiля свого рiдного дерева.Неподалiк проходила дiвчинка.Побачивши першого осiннього листочка,вона замилувалася його красою.Листочок лежав прямо на стежцi,якою йшла дiвчинка.Вона пiдняла листочка i вiднесла додому,де зробила з нього гербарiй.
Недавно разом з дорослими ми побували в лісі. Була вже пізня весна, і дерева й галявини вкрилися яскравою зеленню. Батько з мамою й ми із братом хотіли знайти для відпочинку більшу галявину. Оскільки ліс перебуває поруч (його можна бачити з балкона нашої квартири), те нам він здавався дуже чистим і гарним. Ми відправилися в піднятому настрої до зеленої стіни лісу. Повітря в лісі чистий, ароматний. А от знайти місце, що було б так же чистим, виявилося дуже важко. Усюди валялися целофанові пакети, пакетики від сухариків, порожні пляшки. Одну невелику галявинку ми все-таки розчистили й там розважалися аж до вечораКоли вже поверталися додому, те вели розмова про те, що потрібно частіше приходити сюди на відпочинок. І от чому. Кожний з нас зібрав по пакеті сміття й відніс його до найближчого сміттєвого бака. За нами спостерігало багато людей. І я сподіваюся, що наш приклад підкаже многим, як скоріше можна очистити ліс. Починати треба, насамперед, з виховання самих себе<span>А на наступному тижні ми із задоволенням спостерігали, що як багато відпочивають, вертаючись із відпочинку додому, несли пакети зі сміттям, зібраним вле</span>
Як кажуть: «Розум — скарб людини».Знання людині потрібні для розширення її світогляду. Знання – це живлення для нашого мозку та наших думок, яке допомагає людині жити та розвиватися як особистості.<span>Розум – це сила кожної людини, яка допомагає відчиняти двері будь-куди, тому ми повинні збагачувати свої знання. Адже людина, яка не прагне до пізнання, ніколи не побачить всю красу та велич світу, не зможе відчути їх на собі. </span>