Театр щедро удекорований всередині і є зосередженням досягнень скульптури і малярства Галичини кінця XIX ст. Своє мистецтво проявили скульптори П. Війтович, А.Попель, Е.Печ, Т.Баронч, художники Т.Попель, М.Гарасимович, Т.Рибковський, 3.Розвадовський, С.Ясенський та ін.
При вході розташовані дванадцять живописних полотен, камеї вздовж фризу, які уособлюють Страждання, Самопожертву, Волю, Радість, Смуток, Красу, Музику і Танець.
На рівні першого поверху знаходиться так званий дзеркальний зал, важливим елементом оздоблення якого є дзеркала, розташовані одне навпроти одного для оптичного розширення залу. Тут, над дверима і вгорі навпроти них, возвеличуються чотири жіночі постаті, що уособлюють Любов (із амуром), Заздрість (зі змією), Материнство (з дитиною), Гордість (із люстерком). Над дзеркалами хороший настрій створюють зображення чотирьох пір року: весни (із квітами), літа (з сопілкою), осені (з плодами поміж хризантем), зими (з вогнищем).
У двох відсіках дзеркального залу зображення частин світу. Європу в образі хлопчика, що мандрує з континент на континент, нагороджу ють найкоштовніпіими своїми скарбами: Азія – перлами та мистецькими витворами японських і китайських художників, Африка – алмазом і страусовим пір’ям, Америка – золотом.
Три панно плафону відображують: у центрі – Поезію (дівчина.яка слухає дзвін) та Музику і Танець (дівчина з арфою) -з одного та іншого боку. Дзеркальний зал відкриває вигляд на проспект Свободи. Над білими мармуровими сходами з теракотово-сірою мармуровою балюстрадою головного фойє розташовані скульптури Трагедії і Комедії
Зал має форму ліри (22,5 х 18,5 м) і може вмістити 1 тис. чол. Його оформлення здійснювали 10 художників під керівництвом С.Рейхана, манеру письма якого можна оцінити, розглянувши вузький плафон над сценою – “Апофеоз слави”. Тут же бачимо старовинний герб Львова, композицію “Геній і ангел”. Увагу привертає плафон на стелі, що складається з 10 секторів із зображеннями Грації, Музики, Танцю, Критики, Драми, Натхнення, Вак ханалії, Цноти, Ілюзії, Правди.
Зал удекорований не лише розписами і скульптурами, а й розкішними ліпниною, позолотою, різьбою, які в різних варіаціях переходять на три балкони. Ложі партеру обрамлені колонами. Перший балкон прикрашений двадцятьма унікальними картинами на сірому мармурі. Другий балкон “підтримується” атлантами і каріатидами, третій – гермами.
<span>У нішах фойє було встановлено по груддя Т. Шевченка, І. Франка, А. Міцкевича, О. Пушкіна, а в нішах дзеркального залу – М. Лисенка, С. Гулака-Артемовського, М. Глінки, П. Чайковського.</span>
Надворі наступає темна ніч , все засинає.
Сид корень
Нулевое окончонее
Сидить основа
- Добридень, Сашко!
- О, Галю, привіт! На тренування спішиш?
- А я не чекала тебе зустріти в спортивній школі! Ти, здається, ніколи не цікавився спортом.
- Так, мені більше подобалося проводити час перед монітором. Але нещодавно я відірвався від віртуальних ігор!
- Хто це тебе надихнув займатися?
- Наш фізрук. Дмитро Іванович. Він запропонував мені після уроків приходити до нього в секцію, займатися легкою атлетікою!
- Ти, виходить, добре бігаєш?
- Так, я дуже спритний щодо бігу на короткі дистанції.
- А на довгі?
- Ще поки ні... Втомлююся швидко. Потрібно тренувати витривалість. Раніше я зовсім не звертав на неї уваги.
- Добре, що ти зацікавився нарешті фізкультурою. А я зі спортом не розлучаюся, ти знаєш!
- Так, Галю, меня відомо. Ти полюбляєш дівчачі види спорту!
- Справді, хлопці до нас не ходять! Сьогодні будемо робити вправи з мячиком, вигинатися, як тільки вдається! А ти приєднуйся до нас! Будеш першим у школі худоднім гімнастом!
- Уявляю себе з гулькою на голові та в гламурному тріко! Ні, мені до вподоби бігова дорожка! Ну. бувай, гімнастко!<span>
</span>