-Вибачте,не підкажете як пройти до музею?
-Саме до якого?
-До музею води.
-Тоді йдіть прямо,потім поверніть на право,а там вже побачите цей музей.
-Велике спасибі,гарного вам дня.
-Бувайте.
Історію свого народу треба знати, вивчати, пам'ятати. Народу без історіїне існує, так само як історія не може бути. Вона дійшла до нас від далеких пращурів. Ми повинні поважати іх, іх героічні вчинки. Буде гріхом не вивчати історію свого народу.
Треба дякувати за все своїм пращурам, своїм батькам, та життю.
Доброго дня тобі, зима, біла красуне! Як поживаєш ти у своєму крижаному царстві? Хочу подякувати тобі за приємні враження. Можливо, тобі сумно і ти бажаєш повернутися до нас, а може ти знайшла багато друзів в Антартиді та чудово проводиш свій час. Зимонько, ми чекаємо тебе в гості. Після прощання з осінню, я впевнена, що ти привітаєш нас і порадуєш неймовірними дарами. До нових зустрічей!
Вітер-прикметник
Повіяв притих послухав заплакав - присудок
Кіньми пшеницею горе-журба сам -додаток
Потолченою легко- означення
Багато разів я бачив, як мама, переглядаючи старі фотографії, надовго замислювалась, коли попадалося шкільне фото з її однокласниками. Одного разу я запитав, про що вона думає, коли дивиться на таке фото.<span>А вона відповіла якось загадково: «Те, що відчуваю в такі хвилини, ти зможеш зрозуміти тільки тоді, коли сам закінчиш школу. А поки що цінуй свою шкільну родину». «Шкільну родину?» — перепитав я. «Так, шкільну родину, — повторила мама. — Скільки пісень написано на тему стосунків між однокласниками. Всі автори, немов змовившись, називають однокласників «шкільною родиною». Чудово, коли учні почуваються єдиним</span>
