Займенник частина мови, яка вказує на предмети, ïх ознаки i кiлькiсть, але не називає ïх. Вiдмiнювання займенникiв Займенники наш, ваш, всякий, iнший, сам, самий, такий, який, котрий вiдмiнюються, як прикметники твердоï групи, ïхнiй як прикметники м'якоï групи: наш, нашого, нашому, нашим; наша, нашоï, нашiй, нашою; нашi, наших, нашим, нашими; ïхнiй, ïхнього, ïхньому i т. д. Займенники скiльки i стiльки вiдмiнюються, як числiвник два: скiльки, скiлькох, скiльком, скiлькома; стiльки, стiлькох, стiльком, стiлькома. Вказiвний займенник жiн. роду у Р. в. одн. має двi форми: поряд зi звичайною нестягеною формою тiєï, може мати рiдше вживану стягнену форму тоï, те саме i в О. в. одн. тiєю-тою. Означальний займенник весь в дон. вiдмiнюється як цей, але з вiдмiнним мяким закiнченням в О. в. та в паралельнiй формi М. в. чол. i сер. роду. Означальний займенник сам в Н. i З. в. мн. має паралельнi форми: сами, самi. Питально-вiдноснi займенники хто, що мають рiзнi основи у вiдмiнкових формах, i не мають форм множини. Явище прономiналiзацiï: У контекстi деякi iменники, прикметники, числiвники можуть втрачати своє реальне лексичне значення i небувати узагальнено-вказiвного значення, тобто своєю функцiєю наближатися до айменника. Явище переходу рiзних частин мови у займенник наз. прономiналiзацiєю. Повнiстю переходять у займенники деякi повнозначнi частини мови: 1)Числiвники один *у значеннi неозначеного займенника якийсь Вас питав один чоловiк *у значеннi означального займенника сам Далека нам путь, але ми не однi другий у значеннi означального займенника iнший Я перейшов у друге село 2) Прикметники цiлий у знач. означального займ. весь Цiлий рiк ми гризлися з нимиданий у знач. Вказiвного займенника цей У данiй статтi знайдено помилку3) Iменники брат у сполученнi з займенником наш, ваш у значеннi особового займенника одн. i мн. Ми ïï знаємо, наслухались вiд вашого брата. — в сполученнi на брата, на голову, <span>на душу = значенню на кожного, з кожного по сотнi на брата.</span>