Климко був хлопчик який сам виживав під час війни. Коли у тебе немає навіть шматка хліба або у тебе вбивають родича на війні. Він пройшов через все це що доказує велику силу духу...
Школа,рідний дім!
Як ти гарна!
Ну а вчителька моя сама прекрастна!
Більш усіх на світі люблю школу я свою!
Це мій другий дім без н'его я незможу!
В школі моі друзі та друга мати у меня!
(белый стих от Давида))Ну как смог))))
Я дуже люблю квіти, їх аромати, яскраві пелюстки. Моя улюблена квітка — незабудка.
<span>Яке ласкаве ім'я у моєї квітки. І сама вона прекрасна. П'ять пелюсточок, синіх-синіх, ніжніших від неба, а посередині знаходиться жовте сердечко. Незабудки не вигорають, не відцвітають, не тьмяніють на гарячому літньому сонечку. Цвітіння квітки, маленької, як нігтик дитини, м'яке, чисте, довірливе. Подивишся на неї раз — повік не забудеш. Адже у ній поєднані разом і краса, і простота, і вічність.</span>
Дід Дем’ян — представник старшого покоління Стельмахів.
Батько Михайлика — лицар-хлібороб. В образі Панаса Дем’яновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батько працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить його і сім’ю. Таким чином, першовідкривачами краси життя виступають потомственні хлібороби.
Люба-подруга Михайлика,щира,добра
Добро і зло в сучасному світі відіграє важливу роль. Добро завжди вертається добром, а зло злом. Ми повинні пам'ятати це завжди, і робити тільки добро. Зло робить людину нерозумною.
Пам'ятайте це!