Тому що рушник-це національний символ України.Люди поважають роботу над рушником,його виготовлення-важка справа.народові припали до серця пісні про рушники,адже ми є патріотами своєї держави,бо українські рушники,особливо такі гарні як у нас,немає ніде у Світі.і це наше,рідне ми повинні цінувати його працю.
Щось у цьому дусі
<span>Планетник справді незвичайне хлоп"ятко. Він за словами дідуся Кауша <span> «...добрий, правдивий, вірний!..». А також любить природу «Він
ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами
трави — усе живе, усе для чогось призначене.». Планетник завжди </span> спритний, працьовитий, цілеспрямований і наполегливий. <span>«Найбільшою мрією стало самому що-то посіяти і щоб воно зійшло. Хлопчик і робив це, наслідуючи маму....характеристика
</span></span>
• «Усе ще ходив безштаньком. Закутаний у хустину, кінці
якої пущено під пахви, в сірячому із закаченими рукавами й довгими
полами, в личаках, намотаних до колін, скидався на дівчину, а ще більше
на якусь прояву, мов би він і не чоловічої статі. Оченята бистрі. Руки
беручкі».
<span>• «Блаватоокий — у тих очах назавжди поєдналися гострий розум і мрійливість. У них світиться стримана, лагідна, мовчазна душа.
У виразі обличчя, в найменших порухах голови вгадується чуйність,
сторожкість, напружена увага до шурхотів і запахів. Він і птах, і
мисливець. В його душі живуть всесвітні тривоги — великий страх, але ще
більша цікавість і боязка, невтомна жадоба пізнання». опис</span>
У творі автор використовує народні прислів'я та приказки: «хоч сядь та й плач», «не питай, бо старим будеш», * лучче мені каміння носити, ніж таке горе терпіти », «старе, як мале». Навіть його закохані герої Лав-рін та Мелашка розмовляють між собою словами народних пісень: «Десь ти, моя мила, з рожі та барвінку звита, що додержала мене до самого світу», «Я б прикрила твій слід листом, щоб його вітер не завіяв, піском не замів».
Моргне, ніби вогнем сипне.
Очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби.
Доладна, як писанка.
Ходить так легенько, наче в ступі горох товче.
Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.
Тиха, як телиця.
Серце з перцем.
Як брикне, то й перекинешся.
Носом чує, як у небі млинці печуть.
Як ходить, то неначе решетом горох точить
Климко був хлопчик який сам виживав під час війни. Коли у тебе немає навіть шматка хліба або у тебе вбивають родича на війні. Він пройшов через все це що доказує велику силу духу...
13 сентября по народному календарю — Куприянов день, журавлиное вече. Считается, что в этот день журавли покидают родные болота, уговариваются, какой дорогой лететь , тоесть да