<span>Дуже часто, коли я йду зі школи, мене турбують спокійні в дрімоті вулиці, замріяні тьмяні будинку. Коли я йду додому я здійснюю цікаве швидкоплинне подорож, я наче відкриваю похмурий завісу сонного міста і знаходжу навіть в цьому щось унікальне і красиве та це дуже просто, потрібно лише запалити в собі ниточку фантазії... і все змінюється... Сірі будинки світилися яскраво-жовтими квадратиками, а в цих яскравих віконцях вирувало життя, жили різні долі різних людей. Але в цьому я не хотіла розбиратися, навіть не дивлячись на свою легкість їх долі надійно приховували тонкі ажурні мережива або навпаки таємничі темні штори....в цьому щось є... Тонкий місячний шлейф огортав глибокі снігові шапки, далеку лісову далечінь, цей шлейф, чим далі спускався від місяця, тим більше розсипався на загадкову алмазну доріжку, яка входила в танець сніжинок, і тут все починало грати, зима знаходить свій справжній святковий дух! Де панує гармонія і краса! Доторкнутися до зірки... я думаю, багато б не відмовилися від такої пропозиції, але ці небесні світила так далекі, що нам залишається лише мріяти і спостерігати за їх неповторним блиском. Але в моєму маленькому казковому зимовому \" світі" можна все! Тут є одне єдине правило це - мрій і фантазуй! Коли подивишся вгору, кожна повітряна хитромудра сніжинка щось танцює! Будь то королівський вальс або місячна - хода Майкла Джексона, руху сніжинки граціозні і швидкі, але, не дивлячись на їх швидкість я встигаю помітити в них природне зв'язаність, і без них зима була б неповноцінною! А тепер я дивлюся на зірки, і створюється враження, що блиск маленької зірочки, спускаючись на землю, одягає на себе білосніжні вбрання і стає усіма нами вже знайомої сніжинкою, ось це здорово! І ось одна сніжинка самотньо приземлилася на мою теплу рукавичку, я відчула щось яскраве і світле, ніби це справді світ який-небудь самотньої зірочки з іншої галактики так довго летів на землю, тільки що б прилетіти до мене на руку, ось вона природна турбота! Це справжнє тепло! Щось космічне... здається неможливим... а насправді це все неможливе можна \"перешити\" нитками фантазії... і все вийде!</span>
Кожен з нас у глибині душі є щирим патріотом. Чи є щось миліше в безмежному світі за батьківський дім та затишне подвір*я? Особисто я трактую поняття "Батьківщина" як сімейне коло, моїх друзів, шкільних знайомих, себто все оточуюче. Мені до
<span>Твір уперше навчаю ДОБРА ТА ЗЛА,і як себе поводитися!біля водидіти побачили лося із заповеднику !Лось не зміг вибратися з льоду,хлопчики допомогли лосю.Вони не разуміли свого дядю,як він міг так поступитися?У цьому оповіданні треба багато чого навчитися!</span>
Природу треба берегти, адже це наш дім, вона єдина у своєму роді, така прекрасна і неповторна. Тому необхідно піклуватися про неї. Де ми будемо жити, що ми будемо їсти, якщо не буде природи?Свіже повітря кожній людині потрібно,річки, теж потрібні бути обов*язково чистими, адже,ми п*ємо воду,тому що ми без неї не можемо жити.Люди винні в тому що забруднюють нашу природ,чим шкодять собі й їй.Бережімо природу адже вона красива,й без неї ми не можемо!
