І: спокій і тиша, вечір і ранок, очерет и лобода, багатий і бідний, глід і береза, сьомий і восьмий, ліс і діброва,
й: зрада й підступність, далекі й близькі, одуди й сови, літо й осінь, освіта й наука, страви й напоі, сьогодні і завтра
Вроде так(но я не уверена)
Привіт, зимо, як ти? Давно не бачились. Чомусь твої сніги, морози і вітри вже не такі люті, як раніше. Невже ти стала добріша? Де твоя суворість, як у вчительки з алгебри? Я б залюбки поговорила з тобою за чашечкою какао. Здається, наша розмова затягнеться надовго. А потім, ми підемо ліпити сніговика, як малі діти. Чому, зимо, ти мене завжди повертаєш у ранє дитинство, у той час, коли школа не дошкуляла своїми домашніми завданнями і ми могли годинами бігати з друзями морозними вечорами. Ми могли кидати б сніжками у чужих дітей і довго ховатися за стінами будинків, сміючись. Сподіваюсь, зимо, тобі теж весело...
Громадський – який стосується суспільства, громади чи окремого колективу; який відбувається у суспільстві (громаді, колективі) або пов’язаний із суспільно корисною роботою: активіст, діяч, інспектор; органи, трибуна, активність, вплив, діяльність, життя, думка, робота, сила, сектор, добро, будинок, транспорт, приміщення, місце, толока, організація, порядок, самоврядування, засади, доручення, навантаження тощо.
Громадянський – який стосується громадянина як члена суспільства, а також усього суспільства: обов’язок, активність, позиція, мужність, зрілість, свідомість, відповідальність, совість, гордість, гідність, інтереси, права, свободи, почуття, клятва, війна тощо.
Я полюбляю свою краïну, я справжнiй громадянин!
Тарас Шевченко справжнiй громадьський дiяч.
1.Мені сьогодні наснився солодкий сон.
2. Після теплого місяця серпень прийшла осінь.
1. Кожний другий хлопчик грає в футбол.
2. Світ широкий, а мати одна.
3. Двоє третього не чекають.
4. Коли сказали, що мені куплять цуценя, я була (був) на сьомому небі від щастя.
5. Двоє друзів йшли на День народження до третього друга.
6. Я сижу на третій парті від вікна.
