1) У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем’я дерев’яних чоловічків.
2) Собака Шарко весь чорний, ноги ж унизу білі, ніби взуті у фетрові
сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують
скельця окулярів
3) Я закінчив церковно-парафіальну школу
4) Навесні, коли з купин витикаються світло-зелені гривки молоденької
осоки, сторож мисливської бази Мартин Скряга бере корзину й чимчикує до
болота
5) Панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир
6) Ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався смутним, бо проміж
чорноліссям було там чимало й сосон, а вони завжди веселять око тим
вічнозеленим убранням!
7)На Запорозькій Січі збиралося багато культурно/освічених людей, серед
яких були вихованці Києво-Могилянської академії випускники
братських шкіл там були свої літописці бандуристи поети художники
лікарі інженери архітектори запорожці будували на Січі церкви…
8)Славнозвісною є історія козацького флоту, який інколи нараховував до
сотні морських чайок це плоскодонне однощоглове дерев’яне судно,
зроблене з вербової чи липової колоди до якого кріпилося 20—40 весел
9)І соняшник злотоголовий лице за сонцем поверта.
10) Пили водицю чисту, славили березу густолисту
Ответ:
Правильно наголошено обидва слова рядка:
А) довідник,проміжок
<em>в Минувшее воскресенье Хлебный Спас отметили и в Ивано-Франковске. В городском парке хлебопеки и кондитеры соревновались в конкурсе на лучший торт и лучший каравай. Во время ярмарки-выставки «Праздник хлеба» почти два десятка предприятий представили самые разнообразные виды собственной продукции и поделились с потребителями секретами выпечки хлебобулочной продукции. Несколько сотен иванофранковцев полакомились вкусными булочками, рум’деревянным хлебом и различными видами выпечки. Здесь можно было приобрести как привычные виды хлеба, так и экзотические, выпеченные по уникальным рецептам. Одним словом, пекари позаботились о вкусах любителей хлеба.
</em>
– Мы впервые попробовали что-то подобное организовать еще два года назад во время «Карпатского вернисажа», когда провели день хлеба. Тогда и возникло желание организовать отдельно праздник хлеба, – говорит председатель Гильдии частных пекарей и кондитеров Ивано-Франковская Ростислав Кукурудз. – Это нравится и тем, кто представляет свою продукцию, и жителям города. Прежде всего мы преследовали цель познакомить потребителей с производителями и поблагодарить тем людям, которые каждый день пекут хлеб для города, тем, чьи руки пахнут хлебом.
в Течение четырех часов в парке не утихала музыка, участники праздника пели, танцевали, угощались хлебом. Кроме традиционных батонов, буханок и плетенок, большинство производителей представили эксклюзивную продукцию, которая продавалась только во время праздника. «Есть здесь хлеб и дороже, интереснее, эксклюзивнее. Люди пробуют, дегустируют. Цена — не главное, важно сделать хороший хлеб», – признается господин Кукуруз.
Удивили посетителей праздника все производители. Удивительные вкусные корзины из булочек и круассанов, каравай из пирожных, вкусная композиция «Проводы на полонину», блин из теста и немало тортов привлекали иванофранковцев сделать себе у них фото на пам’ять. Вкуснейший живой хлеб представили работники Клуба органического земледелия. Говорят, что это старинный рецепт хлеба, выпеченного на основе закваски и муки грубого помола.
<span>в Конце праздника организаторы мероприятия определили победителей в номинациях "Лучший каравай” и "Лучший торт”. Победителем стало ОАО «Ивано-Франковский хлебокомбинат», который представил огромный, почти двадцятикілограмовий обрядовый хлеб. Над отделкой этого произведения работники хлебокомбината трудились в течение двух дней. А среди кондитерских изделий лучшим тортом признали сладкое чудо от «Косовской выпечки «Аннушка».</span>
<span>Щастя побажаємо!
Зачекай!
</span><span>Я не хочу з тобою розмовляти!
Вітаю вас!
</span><span>Вставай, час до школи!
</span><span>Сонце, знову щедро світи!</span>
Довженко - найсучасніша людина серед митців кіно. Кінематограф світу мав би вже давно заснувати найвищу премію його імені, бо, по суті, всі режисери - його учні.
Довженко - найніжніший син України. Він був хворий Красою з великої літери. І всю історію свого народу бачив і показував через Красу. Він завжди боявся, щоб образи й характери не підмінювалися посадами, а драматургія -субординацією.
<span> Довженко шаленів від думки , що ми - народ упосліджений, не здатний опам’ятатися, пригадати свою історію. Він народився й жив для добра та любові. «У красі більше глибокої істини, ніж в одній лише голій правді. Істинне те, що прекрасне». Це - його безсмертні слова </span>
