<span><span>пуща-ліс</span></span>
<span><span>обрій-горизонт</span></span>
<span><span>веселка-райдуга</span></span>
<span><span>вабить-заманювати</span></span>
<span><span>
</span></span>
Я хотіла стати перукарем(і іншими професіями)
Україна понад усе
Зранку я застеляю ліжко
Треба бути мужніми щоб захистити Україну
<span>На заячий скік - </span>не густо; кіт наплакав; крапля в морі
Одного поля ягода - з одного тіста; одним ликом шиті; одної (однієї) гіллі ягоди
Хоч з лиця воду пий -хоч картину малюй; очей (ока) не відірвати
Як стріла - одна нога тут, друга там; що сили (духу)
Милити шию - давати перцю; наминати чуба
Мозолити руки - не покладати рук; гнути (попогнути) спину (горба)
Замилювати очі - взяти на пушку; ввести в оману; пустити (напустити) туман (туману) в очі (у вічі)
Хоч греблю гати - без ліку; як піску морського; ні проїхати ні пройти.
Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:
1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф) : б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р) , який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як.
Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.
2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо.
