Я не пішов на вулицю, так як я робив домашнє завдання
Я маленькая помощница. Я помогаю маме и бабушке по дому.
1)Сьогодні на вудиці тепло,а завтра буде холодно.
2)У кімнаті було темно поки я не включила світло.
3)Мені подобається білий колір,а моїй мамі чорний.
4)На мій день народження було похмуро проте зараз на вулиці сонячно.
5)Не роби із мухи слона.
6)У мене є два брати один високий,а другий низький.
<span>Відповідальність не існує сама по собі, а завжди знаходиться у певному контексті. Деякі питання можуть видаватися непридатними для вирішення через їхню масштабність і при цьому, як правило, критерії правильного і неправильного у суспільстві досить тісно переплітаються. Іноді масштаб проблем є настільки великим, що відповідальність особи здається неспроможною щось змінити, – власне кажучи, чим більшою є масштабність проблеми, тим менше особа відчуває свою здатність реально вплинути на ситуацію. Цей принцип завжди брався на озброєння тоталітарними режимами, які навмисне збільшували масштаб до такої міри, щоб ніхто вже не визнавав своєї відповідальності, значущості. Таким чином, особу позбавляли повноцінної людської індивідуальності, зводячи її роль до звичайного гвинтика гігантської машини.</span>