1. Ця людина дуже говiра, не вмiе тримати iнформацiю.
2. Людна, яка нiчого не говорить.
3. Якщо ця людима щость робить, вона робить це з усердям i клопотом.
4. Це означае, що людина почервонiла, йому за щось стало соромно.
1 ознака В історичних піснях співається про минуле, а в соц побутових, навпаки
2 ознака В історичних піснях може співатися про битви тощо, а в соц побутових тільки про життя та бит
У цій баладі рибалка веде себе більш скромно та виховано ніж русалка.Чарівна русалка приваблює Рибалку до себе в озеро,таким чином показує свою хитрість,а рибалка тим часом йде за нею та дивиться на цю красуню.Я гадаю,що більш художньо зображена тут русалка.Вона показує всі свої риси характеру які має.
Відомий український поет і письменник І. Франко казав: "Пісня і праця — великі дві сили!" Давайте замислимося, чому це "сили"? Споконвіку живе в Україні пісня, поєднавши в собі пристрасне, емоційне слово з чарівністю музики. Вона супроводжує людей все життя — від колиски до могили, бо немає такої події або такого почуття, що не знайшло б свого відображення в пісні. Материнська колискова, ніжна пісня кохання, весільна співанка, бойовий гімн, врешті — пісня-голосіння над померлим. Вона, як і доля народу, виростала на черствому хлібі історичних подій. Цілі історичні періоди відомі нам саме з пісень. Ліна Костенко казала:
<span>Історії ж бо пишуть на столі, </span>
<span>Ми ж пишем кров'ю на своїй землі, </span>
<span>Ми пишем плугом, шаблею, мечем, </span>
<span>Піснями і невольницьким плачем. </span>
<span>Не завжди ми знаємо авторів пісень — багато серед них безіменних, але відомі імена їх творців оповиті легендами. А скільки було безіменних козацьких кобзарів, що славили рідний край, підтримували бойовий дух наших славних лицарів і самі часом гинули разом з вояками! Пісні-думи зберегли для нас, нащадків, як пам'ять про славні подвиги і героїзм захисників Вітчизни. За словами знову ж таки Ліни Костенко: </span>
<span>Про наші битви на папері голо </span>
<span>Лише в піснях вогонь отой пашить... </span>
<span>Кожна пісня — це вже характер. Були й інші пісні. "Реве та стогне Дніпр широкий", — співаємо ми й сьогодні. </span>
<span>І в мирні часи пісня поруч з ними. Існує безліч прекрасних пісень, що прославляють волю і незалежність нашої Батьківщини, підкреслюють безсмертну красу нашої мови. </span>
<span>1. Мавка - казкова лісова істота,русалка. На думку О.Потебні, мавки – це душі нехрещених дітей. У російській мові – це душа дівчини,що померла до хрещення. Лесина Мавка по-дитячому наївна, нерішуча в діях,не вміє боротися за своє щастя і кохання. У «Лісовій пісні» ця міфічна істота виступає в ролі лісової русалки,яку поетеса називає Мавка<span><span>2. </span>За народними повір’ями, це казкова водяна істота в образі гарної і вродливої дівчини,з довгими розпущеними косами,риб'ячим хвостом;лісова німфа. Русалка у творі є водяна і польова.</span><span><span>3. </span>«Русалка випливає і знадливо всміхається,радісно складаючи долоні.На ній два вінки- один більший, зелений,другий маленький,як коронка, перловий, з під нього спадає серпанок.»</span><span><span>4. </span>«З жита раптом виринає Русалка Польова; зелена одіж на ній просвічує де-не- де крізь плащ золотого волосся,що вкриває всю її невеличку постать;на голові синій вінок з волошок,у волоссі заплутались рожеві квіти »</span><span><span>5. </span>У драмі-феєрії це гарний хлопець у червоній одежі,з червонястим,буйнорозвія- ним волоссям,чорними бровами і блискучими очима.Перелесник,улесли- во в’ючись біля Мавки, говорив їй: «Линьмо, линьмо в гори!Там мої сестриці,там гірські русалки,вільні Літавиці, будуть танцювати коло по травиці,наче блискавиці.»</span><span><span>6. </span>У драмі Злидні виступають як міфічні завжди голодні істоти. Шкодять вони лише злим людям. Злидні тільки й чекають,щоб їх покликали. Підкоряються вони Куцю. У «Лісовій пісні» поетеса пише: «З- за купини вискакує Куць,молоденький чортик-панич». Відомо,що на Заході України на слова «біс», «чотр» накладене своєрідне табу,тому їх замінюють словами:нечиста сила,дідько,куць.</span></span>