-Привіт мамо.
-Привіт доню.
-Мамо як пройшов твій день.
-А чому ти мене запитуєш,тобі так цікаво?
-Так, я хочу запитати як справи на роботі?
-Нічого нормально.
-Мамо а що ти робиш на роті?
-Доню ти знаєш що я роблю бугалтером?
-Я знаю?А що ти там робиш.
-Я сиджу передивляюся папері.
-Мамо дякою що ти мені розказала про свій робочий день.Мені завжди було цікаво.
Кожна людина має свій характер.Буває,що вона добра,хоробра,чуйна,співчутлива,а є злі люди- погані,безсердечні,егоїсти.В кожної людини своя гармонія,деколи вона порушується.Вона стає нищити все на своєму шляху наприклад:вбивати птахів,тварин,особливо рідкісних.Знищувати екзотичні рослини,можливо навіть ті,що занесені в Червону Книгу України.Або навіть ще гірше руйнувати свою гармонію з усім живим,з птахами,жучками,тваринами,рослинами.Існують дві гармонії- спокою та рівноваги і коли це все порушується то людина відхиляється в гіршу сторону порушується баланс рівноваги.Щоб досягнути бажаного результату потрібно щастіше виїзджати на природу тобто в ліс.Не забувай, все живе,що тебе отточує-це твої сусіди.Вони як і ти живуть,спілкуються,виживають,розвиваються,а ти маєш досягнути,відчути це все-гармонію з усім живим.Отже,людина потребує більше спілкування з природою,тому захищай її,становися частинкою цього дивовижного світу!!!Борися за її волю,будь милосердною,співчутливою людиною і тоді ти опануєш гармонію.
Сорока це птах чорного кольору.Вона дуже жадібна і дуже любить блискуче.Коли вона одразу бачить блискуче вона його одразуж забірає собі. Ось такі сороки на мій погляд
Сьогодні дома було дуже нудно. Та я вирішила здійснити уявну прогулянку до лісу. Переді мною стоя великій ліс., весь у золотому листі. Зробивши декілька кроків я опинилася у зовсім іншому місці. Куди не глянь, чаріва жива природа. І зовсім різна. Не мае повторів, але все одно можно було заблукати у цій чарівній казці. Коли я вишла на відкритий лужок, я побачила оленя. Благородна тварина дивилася на мене, потім втекла у гущавину дерев. З відти було чути шурхіт листя. Єхо лунало від усіх кутків. Птиці співалу свою чарівну пісню, я шла та насолоджувалась нею. Мені хотилось залишитися, але з іншоі кімнати долунав звук відкреваня двері, це примусило мене покинути моі думки. До кімнати зашла мама. Я слізла з підвіконня, та пішла допомогати її. Але я ще думала про золотий осіній ліс, и про те як там гарно.
