«Зачем детям нужна мама? Действительно, зачем? И смотря какаямама! Каждый человек (независимо от его возраста) должен знать, что есть существо, любящее его и принимающее его таким, какой он есть. Вот это принятие таким, какой он есть,- самое главное в матери. Мать, говорящая: » Я не хочу стобой говорить", отталкивающая свое дитя, убивает в нем сына или дочь, а в себе – мать.
Самая главная обязанность матери- понимать. Мать, не понимающая своего ребенка,- это трагедия. Должно быть так: в раннем детстве: мать для ребенка- спасение, защитник, мать-утешение. В более старшем: мать – советчик, наставник,мать-утешение. В зрелости мать-друг, мать-утешение. Должен быть человек, у которого на груди можно плакать и в пять, и в пятьдесят."
Романтизм - это направление в романтизме и искусстве, выступает против канонов
Без чоловіка,—що без голови; без жінки,—що без ума.
Вдівець—дітям не отець, бо й сам сирота.
Вдова — громадська людина. Заступає права чоловіка.
Вдова — ні жінка, ні дівка.
Вдовець. — дітям не отець, бо й сам круглий сирота.
Вдовине горе кожен знає, а не кожен про це дбає.
Вдовиця — не дівиця: свій звичай має.
Вдові, що вороні: немає оборони.
Вдовіти — горе терпіти.
Водою пливши — удовою живши. Вдовам доводиться переносить багато горя.
Живе вдова на подолі, та й плаче свій вік по гіркій долі.
З ним (чоловіком) — горе, а без його — вдвоє.
Зосталась, як у полі билина, хто не хоче, той і не скубне.
Краще сім раз горіти, аніж один раз овдовіти.
Не плаче малий, не горює молодець, а плаче вдівець.
Недбайливий чоловік умре—жінка по сусідах піде.
При жінці — погано, а остався вдівцем — ще гірше.
У вдови два норови, а у вдівця — немає й кінця.
У вдови плакана доля.
У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.
Удівонька — бідна голівонька.
Умре мати — осліпне батько.
Як гусь без води, так вдівець без жінки.
Як овдовієш, то й поумнієш. Доведеться одному виконувать всю роботу в господарстві.
Як умре батько, мати осліпне.
Без чоловіка,—що без голови; без жінки,—що без ума.
Вдівець—дітям не отець, бо й сам сирота.
Вдова — громадська людина. Заступає права чоловіка.
Вдова — ні жінка, ні дівка.
Вдовець. — дітям не отець, бо й сам круглий сирота.
Вдовине горе кожен знає, а не кожен про це дбає.
Вдовиця — не дівиця: свій звичай має.
Вдові, що вороні: немає оборони.
Вдовіти — горе терпіти.
Водою пливши — удовою живши. Вдовам доводиться переносить багато горя.
Живе вдова на подолі, та й плаче свій вік по гіркій долі.
З ним (чоловіком) — горе, а без його — вдвоє.
Зосталась, як у полі билина, хто не хоче, той і не скубне.
Краще сім раз горіти, аніж один раз овдовіти.
Не плаче малий, не горює молодець, а плаче вдівець.
Недбайливий чоловік умре—жінка по сусідах піде.
При жінці — погано, а остався вдівцем — ще гірше.
У вдови два норови, а у вдівця — немає й кінця.
У вдови плакана доля.
У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.
Удівонька — бідна голівонька.
Умре мати — осліпне батько.
Як гусь без води, так вдівець без жінки.
Як овдовієш, то й поумнієш. Доведеться одному виконувать всю роботу в господарстві.
Як умре батько, мати осліпне.