Пісня - словесно-музичний твір, признач. для співу.
Чистий - не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям.
Виднокрай - обрій, горизонт.
Скласти - розміщувати що-небудь у певному порядку, в одному місці.
<span>Слова, вжиті в переносному значенні: будувати мрію
</span><span>Стилістично забарвлені слова: осоння, виднокрай (?)</span>
<em>смаглявий, кольорором близький до чорного, неясний, погано освітлений, похмурий, невидний, посутенілий - синоніми. </em>
Очки схожі на темні сливи.
Питання поділу істини і дружби є одним з основних філософських питань міжособистісних відносин. Справа в тому, що, на думку багатьох, істина в людського життя відносна, непостійна і навіть може знаходитися лише в чиїйсь уяві. А от друзі – це близькі люди, з якими багато чого пройдено. Чи варто засуджувати свого друга, якщо він вчиняє дії або говорить щось, що суперечить істині? Чи можна вважати ефемерну істину, прояви якої багатогранні і далеко не завжди послідовні, тим фактором, який може стати перешкодою між людиною та її другом?Добре відомо висловлювання одного давньогрецького філософа Платона про свого вчителя і теж філософа Сократа – «Сократ мені друг, але істина дорожча». Дійсно, якщо говорити про філософів, державних діячів, відомих письменників і взагалі людей, що здійснюють вплив на суспільство і користуються авторитетом, можна сказати, що істина для них повинна бути вище за дружбу. До цих людей прислухається суспільство, вони перед суспільством відповідають, а тому повинні насамперед бути чесними, справедливими, послідовними. Як би там не було, а при виникненні конфлікту між суспільними інтересами й інтересами окремо взятої людини, інтереси більшості завжди повинні мати перевагу над інтересами однієї особи. Наприклад, якщо керівник держави дружить з впливовим бізнесменом, підприємство якого забруднює навколишнє середовище і тим самим шкодить громадянам, інтерес більшості в даному випадку є важливішим, а дружба між керівником країни і бізнесменом повинна відійти на другий план.Що ж до простих людей, які не несуть великої відповідальності перед усім суспільством, то від них не слід вимагати віддачі переваги істини над дружбою. Якщо уявити ситуацію, при якій друзі ростуть разом з самого дитинства, протягом усього життя спілкуються, а потім, вже в старості, у них виникає конфлікт щодо питання, яке нібито містить істину, хтось із них може піти на поступки і визнати правоту іншого, навіть якщо це на його думку суперечить істині. Хороші і вірні друзі – це велика цінність у житті людини і не варто відмовлятися від них лише на тій підставі, що у вас різні погляд на ті чи інші питання буття та істини.Підбиваючи підсумки, можна сказати, що життя людини багатогранне. Однозначної відповіді на питання переважання дружби або істини дати не можна. Кожна життєва ситуація може тлумачитися по-різному, людина при визначенні своєї відповіді повинна задуматися про важливість конкретної ситуації і можливі наслідки для третіх осіб. <span>
</span>
За садом китайського імператора починався ліс, а в лісі жил соловей, який співав так
добре, що навіть бідний рибалка забував про свій невід, але потім знову брався за своє
справа і не думав про солов'я до наступної ночі. Мандрівники говорили
що соловей — краще, що є у імператора. Дізнавшись з книг про солов'я, имератор
побажав увечері слухати його і віддав наказ важливому першому міністрові. Міністр опитав увесь
палац — ніхто не знав про такого птаха. Після загрози відлупцювати палицею по п'ятах
придворні заворушилися активніше, і, нарешті, маленька посудомийка, що живе з хворою мамою
біля самого моря, змогла показати солов'я. По дорозі до нього придворні приймали
за солов'їну пісню то мукання корови, то квакання жаб; коли ж дівчинка вказала
на маленьку сіру пташку, придворних не вразило його бідне одіяння, зате пісня привела
у захват.
Коли соловей з великою помпою стиглий в палаці, у імператора на очах виступили сльози.
Кращої нагороди соловей і не бажав. Пташка стала дуже популярною і оселилася
у палаці, під наглядом слуг. Одного разу японський імператор прислав в подарунок колезі
золотого солов'я, усипаного коштовними каменями, який умів співати 1 пісню з репертуару
живого птаха. Соловей відлетів, і іграшка була обсипана почестями. Тільки бідні рибалки визнавали
що іграшка тільки схожа на живого солов'я.
Через рік золотий птах зламався — стерлися зубці на коліщатках — і вийшов указ
заводити його тільки раз в рік. Через 5 років імператор смертельно захворів. Він бачив
як Смерть сидить на його грудях, а страшні пики навкруги навперебій шепочуть:
«А пам'ятаєш?…» Іграшка мовчала на своїй шовковій подушці — нікому було завести
її. Раптом з'явився соловей, який своєю піснею змусив смерть повернутися на кладовищі.
У нагороді соловей попросив лише не розповідати іншим про те, що прилітатиме
до імператора, а також не розбивати іграшку, яка вірно служила.
