Твір Еней – син Венери і Анхіза, народився у Трої. На початку поеми Еней, як і інші троянці, на мою думку, постає легковажним козакком, який «удавсь на всеє зле проворний, завзятіший од всіх бурлак». Він мав досить міцне козацьке здоров’я, оскільки часто на різних бенкетах пив не по одній чи дві чарки. А доки не «напали перелоги, опухли очі, як сови, і весь обдувся, як барило, було на світі все немило». Також Еней легко розбивав серця дівчатам, зокрема Дідоні, яка через нього потрапила в пекло, здійснивши самогубство, а він сказав: «Нехай їй вічне царство, мені же довголітнє панство і щоб друга вдова найшлась!» Цим показавши свій егоїзм і себелюбство. У другій частині поеми Еней постає видатним полководцем, проти якого збунтували латиняни і Турн. Він не спить ночами, роздумуючи над боєм. Талант дипломата показує у поході до аркадян, які не відмовили йому в допомозі. Піклується про свою дружину. Зокрема, як Низ і Евріал сказали, що ідуть у ворожий табір, то він «до боку Низа прив’язав свій палаш Для милого Евріала не пожалів того кинджала, що батько у дідони вкрав.» Еней – це збірний образ запорозького ватажка, в якому відображене деякі національні риси українського характеру. Підсилює образ Енея троянці-запорожці, що щиро люблять рідну землю і готові піти за ради неї на смерть. Також вони виступають працьовитими і розумними, чесними і благородними. Найбільш яскраві особистості із троянців це Низ і Евріал: «Хоть молоді були та гожі і кріпкі, храбрі, як харциз. В них кров текла хоть не троянська, якась чужая-бусурманська, та в службі вірні козаки.» «Сей Євріал був молоденький, так годів з дев’ятнадцять мав, де усу буть, пушок м’якенький біленьку шкуру пробивав; та був одвага та завзятий, силач, козак лицарковатий.» Він із Низом забрались до ворожого табору і перерізали чимало ворогів, але природа їм зрадила і їх, зловили, вбили. Отже, вони померли не шкодуючи життя за чужу країну і свободу.
Війна… Як багато говорить це слово. Війна страждання ма-терей, сотні загиблих солдатів, сотні сиріт і родин без батьків, моторошні спогади людей. Та й нам, що не видели війни, не до сміху
У цьому путівнику фотографія камери катувань, а на стіні цієї моторошної кімнати напис: “Залиш надію всяк сюди вхідний”. Ці страшні рядки мене злякали, вони як погроза. Моторошно ста-новится на душі
Яке горе випробовували люди, коли в будинок прихо-дила похоронка. И все-таки такі родини сподівалися на те, що чоловіки й діти повернуться додому. Страшно при думці, що війна може початися. Адже вона не може тривати вічно.
Не можна воювати безперервно. Треба думати й про дітей, і про матерів, і про всіх людей перш, ніж почати війну. Мені подобається фраза : “Люди, давайте жити дружно
Існує думка, що краще мати багато дешевих речей, ніж кілька дорогих і якісних. Я вважаю, що дешевше буде купити якісну річ, і більше не витрачати гроші на закупівлю безлічі аналогічних товарів. По-перше, дешева річ має дуже короткий термін використання, наприклад, якщо придбати дешеву побутову техніку, то, швидше за все, вона поламається вже через пару тижнів. По-друге, треба задуматися про якість цієї речі, наскільки вона буде безпечною для здоров'я. Якщо є найменша загроза для здоров'я, значить будуть витрати на ліки і лікування. Я згодна з народною мудрістю, яка стверджуэ «скупий платить двічі» і виразом «я не такий багатий, щоб купувати дешеві речі». Народна мудрість розповідає про досвід попередніх поколінь. Тому, можна зробити висновок, що купити хорошу річ буде набагато вигідніше, ніж кілька дешевих.
Сорока це птах чорного кольору.Вона дуже жадібна і дуже любить блискуче.Коли вона одразу бачить блискуче вона його одразуж забірає собі. Ось такі сороки на мій погляд
У степовій зоні мешкає 90 видів ссавців, птахів і купа комах. Дійсно, в умовах степу, а саме — мізерної рослинності, посушлівого клімату, нечисленних водойм, холодних зим і величезної території дуже складно ховатися від ворогів і добувати собі їжу. Тому тварини, що мешкають тут сильні і витривалі, а також можуть довго обходитися без води і їжі. В степах проживають кулани, сайгаки і джейрани, які боячись вовків, збираються у великі стада. Так їм легше дати відсіч хижакам. Швидкість під час бігу вони розвивають до 150 км на годину. У підземних норах живуть ховрахи, борсуки, бабаки, хом’яки, тушканчики і лисиці. Там вони рятуються влітку від нестерпної спеки, а взимку від холоду. У норах вони зберігають їжу і вирощують дитинчат. Ці мешканці навчилися тривалий час обходитися без води, вживаючи соковиту рослинність. А ось горностаї, тхори і вовки нори не риють. Войовничість дозволяє їм займати чужі оселі, виганяючи з них законних власників. Серед всеїдних тварин в степах велика кількість птахів, рептилій і їжаків. Вони харчуються ягодами і комахами Окреме місце належить плазунам. Найбільш часто в степу зустрічається полоз і степова гадюка. Повітряний простір степів підкорюють степові орли, курганники, канюки, соколи і боривітри, чайки і жайворонки. У таких нечисленних водоймах і біля них мешкають чаплі, а також куріпки.
