У затінку під валунцем,загледів Мишко кущик пізніх пролісків.Ніжні синьоокі первістки весни заховалися у холодку від сонця
1.Краса природи
Хотів Мишко зірвати хоч одну квітку та не піднялась рука.Обкопав хлопчик тріскою землю обережно витяг пролісок з цибулькою.
2.Бажання хлопчика
" Дома посаджу",- подумав він і обліпив білі корінчики масною землею.
3.Рішення Мишка.
Матусина пісня супроводжує нас від народження й впродовж усього життя. Маленькими ми слухаємо "Люлі, люлі, прилетіли гулі", "Котку, котку-рябку", "Ходить сон коло вікон". Ми підростаємо, і наші матусі навчають нас співати: "Ходить гарбуз по городу". Підростаємо ми, дорослішають наші пісні. Уперше десь біля вогнища під час відпочинку мама навчила мене співати маршових пісень, серед них мені дуже подобаються ті, що колись правили за гімн України, — "За Україну", "Не пора". Особливо подобається "Гей, у лузі червона калина". Це вже не просто пісні, а пісні, що стали історією. Кожна пісня має свою історію, як кожна людина має свою біографію; вони цікаві, захоплюючі й неповторні.
Це не означає, що я не люблю сучасну музику й сучасних співаків. Я із задоволенням слухаю Т. Петриненка, С. Вакарчука, О. Пономарьова. Та мамина пісня — рідна й мелодійна, лишається на все життя першою й найкращою.
<span><span>Один раз я прийшла в комору дістати варення. </span><span>Я взяла банку і побачила, що вся банку сповнена мурахами. </span><span>Мурашки повзали і в середині, і зверху банки, і в самому варення. </span><span>Я вийняла всіх мурах ложечкою, змела колом з банки і поставила банку на верхню полицю. </span><span>На другий день, коли я прийшла в комору, я побачила, що мурахи з підлозі приповзли на верхню полицю і знову заповзли в варення. </span><span>Я взяла банку, знову очистила, обв'язала мотузкою і приростів на гвоздик до стелі. </span><span>Коли я йшла з комори, я подивилася ще раз на банку і побачила, що на ній залишився один мураха, він скоро бігав кругом по пляшці.</span><span>Я зупинилася подивитися, що він буде робити. </span><span>Мураха побігав по склу, потім побіг по мотузці, якою була обв'язана банку, потім вбіг на мотузочку, якою була прив'язана банку. </span><span>Вбіг на стелю, зі стелі побіг по стіні вниз і на підлогу, де було багато мурах. </span><span>Вірно, мураха цей розповів іншим, по якій дорозі він прийшов з банки, тому що зараз же багато мурах пішли один за одним по стіні на стелю і по мотузці в банку, по тій же самій дорозі, по якій прийшов мураха.</span><span>Я зняла банку і поставила її в інше місце.</span>...</span>
Я сяяла від радості коли мені подарували телефон. На уроці я намагаюся не заважати іншим. На уроці української мови ми робили вправу, там де треба було вибрати слово. На вулиці ми з друзями дуже голосно кричим. Я викликаю ліфт, напискаючи на кнопку.
