Гордий-гордість-гордістю
щирий-щирість-щирістю
безмежний-безмежність-безмежністю
синій- синь-синню
молодий-молодість-молодістю
святковий-святковість-святковістю
хитрий-хитрість-хитрістю
ввічливий-ввічливість-ввічливістю
винахідливий-винахідливістю
Лови відповідь:
ПРИКМЕТНИК
<span>Прикметник- це
частина мови, що виражає ознаку
предмета і відповідає на
питання який? чий? (зелений,
мудрий, сміливий).</span>
Прикметники виражають
ознаку:
<span>запаху (п’янкий,
запашний), </span><span>кольору (білий,
зелений), </span><span>віку (старенький,
давній), </span><span>розміру (величезний,
середній), </span><span>матеріалу (діамантовий,
дерев’яний), </span><span>якості (твердий,
гнучкий), </span><span>принадлежності (зятів,
сестрин), </span><span>простору (далекий,
близький), </span><span>часу (ранній,
вчорашній)</span><span>внутрішні
властивості (добрий,
щедрий), </span><span>зовнішні прикмети (смаглявий,
чепурний), </span><span>ознаки за
відношенням до місця (міський,
районний).</span>
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ
ПРИКМЕТНИКА
<span>У реченні прикметник
найчастіше виступає як означення,
що є його основною
синтаксичною роллю (напр., у
реченні Над лісом раптом
запанувала абсолютна
тиша прикметник абсолютна-
означення).</span><span>Значно рідше прикметник
виступає як іменна частина
складенного присудка (Яка
важка у вічності
хода! (Л. Костенко).</span>
ЯКІСНІ
ПРИКМЕТНИКИ
<span>Якісні прикметники виражають
такі ознаки предмета, що можуть
бути виявлятися більшою чи
меншою мірою (хоробрий,
теплий, довгий). </span><span>Найголовнішою
граматичною ознакою якісних
прикметників є їх здатність
утворювати форми ступенів
порівняння.
</span>
ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ
<span>Відносні прикметники виражають
ознаку предмета
опесередковано- через
відношення до іншого предмета,
явища, дії або стану (туманний
ранок, працьовита людина,
земляний вал). </span><span>Відносні прикметники
виражають ознаки за за
призначенням предмета (підйомний
кран, читальна зала), за
належністю організації чи
установі (міська
адміністрація, військова
частина), за матеріалом (дерев’яний
будинок, залізні двері), за
просторовими і часовими
ознаками (прикордонний край,
приміський вокзал), за
відношенням до вимірів
предметів (п’ятипроцентна
позика, сорокаградусний мороз).
</span>
ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
<span>Присвійні прикметники
вказують на належність
предмета кому-небудь і
відповідають на питання чий?
чия? чиє? </span><span>Найчастіше присвійні
прикметники виражають
належність предмета певній
людині або (рідше) тварині (мамина
казка, Сергіїва шапка, собача
шкіра).Але інколи, у випадку
уособлення неживих предметів
можуть вживатися прикметники з
присвійним значенням, похідні
і від назв неістот (сонячна
мати- земля).
</span>
ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ
ПРИКМЕТНИКИ
<span>На відміну від
присвійних прикметників, що
виражають належність
індивідуальній особі (істоті),
присвійно-відносні
прикметники вказують на
більш узагальнену
віднесеність (орлина сім’я,
журавлиний ключ).</span><span>Присвійно-відносні
прикметники творяться від назв
людей, зрідка- від назв тварин
за допомогою суфіксів -ськ
(ий), -цьк (ий).</span><span>Присвійно-відносні
прикметники можуть
відповідати як на питання
чий? чия? чиє?, так і на
питання який? яке? які? (ластів’яче
гніздо (яке? і чиє?), дівочі уста
(чиї?).</span>
Усі присвійно- відносні
прикметники виступають тільки
в повній формі.
<span>Присвійно- відносні
прикметники можуть поступово
набувати значення якісних
прикметників. Такі прикметники
виділяються в окрему групу присвійно-
якісних (дідівські
закони, заяча душа, вовчий
апетит). </span><span>З таким же значенням
виступають прикметники в
стійких фразеологічних
сполученнях (Прометеєв
вогонь, лебедина пісня, куряча
сліпота).</span><span>Присвійно-якісні
прикметники, переходячи в
розряд якісних, набувають
граматичних ознак, властивих
якісним прикметникам. Деякі з
них набувають здатності
сполучатися з кількісно-
означальними прислівниками (просто
собачий холод, винятково
дружня розмова).</span><span>Від цих прикметників
суфіксально- префііксальним
способом творяться означальні
прислівники (по-батьківськи,
по-ведмежому, по-материнському).</span>
ВІДНОСНО-ЯКІСНІ
ПРИКМЕТНИКИ
Відносні прикметники
можуть переходити в розряд
якісних. Багатозначні слова
своїм прямим значенням можуть
лишатися в розряді відносних, а
на основі переносних значень
поступово створюються якісні
прикметники, які на сучасному
етапі ще сприймаються як
похідні.
<span>Так, напр., назви ознак
предметів за різними відношеннями
(малиновий напій, буряковий
корінь) можуть вживатися і як
назви кольорів, що
сприймаються беспосередньо (малиновий
стяг, буряковий рум’янець).</span><span>Багато назв кольорів
віддавна сприймалися як
відносні прикметники(срібна
ложка і срібна голова (сива).</span><span>Деякі відносно- якісні
прикметники мають ознаки
якісних прикметників (напр.,
прикметники картинний,
діловий, творчий можуть
утворити вищий і найвищий
ступені порівняння або
синтаксично означатися
кількісними словами занадто
картинний, більш діловий,
найбільш творчий).</span><span>Такі прикметники можуть
ставати твірними основами
іменників з абстрактними
значеннями (картинність,
творчість) або прислівників (картинно,
мирно, творчо).
</span>
МОРФОЛОГІЧНИЙ
РОЗБІР ПРИКМЕТНИКІВ
1.
Запишіть слово. Визначте
частину мови цього слова.
2.
Знайдіть початкову форму
(називний відмінок однини
чоловічого роду).
3.
Визначте розряд за значенням:
якісний, відносний чи
присвійний; ступінь порівняння
(для якісних).
4.
Визначте морфологічні ознаки:
рід, число, відмінок.
5.
Визначте групу (тверда, м'яка чи
мішана).
6.
Визначте форму (повна чи
коротка).
7.
Знайдіть спосіб творення.
<span>8.
Розберіться у правописі слова
(як воно пишеться).</span>
