Улітку 1836<span> року під час одного з петербурзьких нічних рисувальних сеансів у Літньому саду він познайомився зі своїм земляком — художником </span>Іваном Сошенком<span>, а через нього — з </span>Євгеном Гребінкою<span>, </span>Василем Григоровичем<span> і </span>Олексієм Венеціановим<span>, які познайомили Тараса з упливовим при дворі поетом </span>Василем Жуковським[57]<span>. Сошенко вмовив Ширяєва відпустити Шевченка на місяць, щоб той відвідував зали живопису </span>Товариства заохочення художників[58]. Комітет цього товариства, «розглянувши рисунки стороннього учня Шевченка», ухвалив «мати його на увазі на майбутнє».Тара́с Григо́рович Шевче́нко народився <span>25 лютого (9 березня) 1814</span><span> року</span>[5]<span> в </span>селі Моринці<span>, нині </span>Звенигородського району Черкаської області<span>, </span>Україна<span> (за тогочасним адмінподілом </span>Пединівська волость<span>, </span>Звенигородського повіту Київської губернії<span>). Був третьою дитиною </span>селян-кріпаків<span> Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко після сестри </span>Катерини<span> (</span>8 (20) листопада1804<span> — близько </span>1848) та брата Микити (16 (28) травня 1811<span> — близько </span>1870)[6]. 1816<span> року сім'я Шевченків переїхала до села </span>Кирилівка<span> (нині </span>Шевченкове<span> Звенигородського району) </span>Звенигородського повіту, звідки походив Григорій Іванович[8]<span>. Дитячі роки Тараса пройшли в цьому селі. </span>12 (24) травня 1816<span> року народилася Тарасова сестра </span>Ярина[9]<span>, а </span>26 січня<span> (</span>7 лютого<span>) </span>1819<span> року — сестра Марія</span>[10]<span>. Одного разу малий Тарас пішов шукати «залізні стовпи, що підпирають небо», і заблукав у полі. </span>Чумаки, зустрівши хлопця, забрали його з собою й увечері привезли до Кирилівки[11][12]<span>. </span>8 (20) березня 1821<span> року народився Тарасів брат </span>Йосип[13].29 січня (10 лютого) 1823 року його старша сестра й нянька Катерина вийшла заміж за Антона Красицького — селянина із Зеленої Діброви.
20 серпня (1 вересня) 1823 року від тяжкої праці й злиднів померла мати Катерина[17], і 7 (19) жовтня 1823 року батько одружився вдруге з удовою Оксаною Терещенко, в якої вже було троє дітей[18]. Вона жорстоко поводилася з нерідними дітьми, зокрема з малим Тарасом[Після викупу Шевченко оселився на 4-й лінії Васильєвського острова в будинку № 100[67]. Незабаром він став студентом Петербурзької академії мистецтв[68], а вже там — улюбленим учнем Брюллова[69]<span>.</span>19].
Степан Астахов - молодой донской казак, сосед главного героя, Григория Мелехова. Степан, как и Григория, живет на хуторе Татарском станицы Вешенской на берегу Дона
Иван царевич и серый волк иван не послушался волка
Мне понравился больше всех мальчик Вася. Он был смел когда помогал своим друзьям Валику и Марусе. Вася отважился попросить куклу у своей сестры Сони не спрашивая у отца которого он не сильно любил. Этот герой был очень смелый, веселый и пытался не унывать.
(ошибки я не знаю если они тут)
Так и понимаем, что Гринев, в первую очередь был гуманистом, умел чувствовать и сострадать на фоне всей картины капитанской дочки.