Я постараюсь :)
Одного холодного вечора, повернувшись з прогулянки, Світланці почало боліти горло, тоді батьки зрозуміли, що дівчинка захворіла. Вони почали піклуватися і доглядати за нею, але зрозуміло, що це було не весь час.
Ось вже пару днів Світланка лежить з сумними оченятами, кашляючи, та не може дочекатися, коли до неї хоч хтось прийде. Незабаром її вуха почули, що хтось йде до неї в кімнату, тому, вона вирішила закрити очі, показуючи, що вона спить. Але коли вона це зробила, то незабаром почула знайомі голоси. Так, це були її любі однокласники. Вона вийшла зі стану сна та посміхнулась, дивлячись на них, вже <em>веселими</em> очима.
Дівчинка взнала, що однокласники, як тільки почули про хвору товаришку, зразу домовились навідати її на днях. Також, вони принесли їй гостинці, які були не тільки корисні, але й смачні. За цей час, що вони проводили у Світланки, друзі розповіли їй про нові завдання та предмети в школі, а ще, деякі з них і пояснили.
Під вечір, однокласники сказали, що дівчинці потрібно відпочити, а також, набиратися сил. Вони пообіцяли, що навідають її ще, якщо вона буде довго хворіти
Через пару днів Світланка повернулась до школи весела та здорова, а обійнявши своїх однокласників вона зрозуміла, що у дружбі - сила.
Парк у моєму місті названо начесть Тараса Шевченка.
У своїх звичках діти наслідують батьків.
За порадою друга я передплачую журнал «Барвінок».
Для гарної гри в театрі актори старанно готуються до виступу.
Для зручності потрібно сповістити родичів про приїзд раніше на декілька днів.
Вчитель дорікає дітям за погане ставлення до навчання.
Багато людей взимку хворіють на грип.
У кожній справі я намагаюсь якомого старанніше позбутися небажаних недоліків.
Я ніколи не кепкував(ла) з своїх друзів.
Інколи корисно сміятися з себе.
Кожній людині слід виховувати свій характер протягом усього життя
Я вважаю, кожній людині слід виховувати свій характер протягом усього
життя. На мою думку, вдосконалюватися потрібно завжди. Адже ще ніхто не
народився сформованою особистістю. Зазвичай, усі вміння та навички,
особливості характеру людина наживає з часом.
Як на мене, кожен має право самостійно обрати свій життєвий шлях.
Рухатися вперед чи залишатися на місці - особистий вибір кожної людини.
Але, не зважаючи не це, характер продовжує змінюватися, можливо, не
завжди на краще, адже він "запам'ятовує" усі події людського життя.
Підтвердженням тези може бути те, що деякі люди нізащо не погодяться
повторити вчинки, які здійснювали раніше. На це може бути будь-яка
причина, але, на мою думку, головна - та, що характер людини
вдосконалився. І перш ніж щось робити, вона ретельно думатиме. <span>
Кожна людина є господарем свого характеру
та життя. І якщо характер виховувати, викорінювати злі риси та докладати
зусиль для розвутку хороших, то можна досягти будь-якої мети. Але для
цього потрібно діяти, а не сидіти склавши руки.</span>
Коли ростануть сніги,хочеться піти до річки,побачити,як оживає природа.Перші дерева,що оживають від зимового сну це-верба.На гнучких гілках розкрились бруньки і з'явилися котики.Вони пухнасті і сірі,вкриті шовковими волосками.Коли сонце добре починає гріти,котики перетворюються на сережки,які мають ніжний аромат
Той, хто принижує оточуючих, ніколи не буде великий сам
Люди - не тільки біологічні, але й соціальні істоти. Ми всі живемо у соціумі, тому для будь-якої людини природно самостверджуватися. Дуже добре, коли людина самостверджується за допомогою дій, корисних для оточуючих та для суспільства у цілому - наприклад, досягає успіхів у творчості. Але, на жаль, є люди, які самостверджуються, принижуючи інших.
Зрозуміло, що це тупіковий, деструктивний шлях. Приниження інших не зробить таку людину кращою, тим більше великою, а якраз навпаки. Така людина отримує якесь збочене задоволення від того, що робить чиєсь життя гіршим. Чому люди це роблять? Напевно, тому, що принизити оточуючих легше, ніж стати кращим у чомусь і таким чином виділитися з натовпу. Виділятися розумом, знаннями та вміннями, успіхами у праці або творчості - все це потребує здібностей та неабияких зусиль. Людина, яка не здатна на щось конструктивне, до того ж не обтяжена вихованістю та совістю, може обрати "легкий" шлях до самоствердження, тобто буде самостверджуватися за рахунок інших. На мій погляд, це ознака дрібної, поганої душі. Великою така людина не стане ніколи.
Дійсно велика людина ніколи не відчує потреби образити або принизити когось. Велика людина взагалі не дуже зважає на те, що про неї думають інші і як вона виглядає на їхньому фоні. Її це просто не цікавить. Тому, якщо хочеш бути великою - або просто достойною - людиною, слід вибирати вірний шлях самоствердження.
