<span><span>Довідалися печеніги, що
князь Володимир пішов до Новгорода, й оточили Білгород. Нікого не випускали з
міста, й нікого не впускали, тому там почався великий голод. </span><span>
<span>Зібралося віче, стали радитися. Допомоги чекати
нізвідки, й помирати не хочеться. Доведеться здатися ворогові. </span>
<span>Тоді вийшов один старець і попросив не здаватися
ще днів зо три, а зробити те, що він скаже. Городяни його послухали, зібрали по
жмені вівса, пшениці чи висівок — що в кого було. </span>
<span>Жінки зробили бовтанку, з якої варять кисіль.
Старий звелів викопати колодязь, спустити туди діжку й налити в неї бовтанку. У
другий колодязь у діжку налили розведений водою мед. Вранці послали за
печенігами й запропонували взяти заложників із них, а самим піти подивитися, що
робиться в місті. </span>
<span>Печеніги зраділи, думаючи, що білгородці вирішили
здатися. Обрали кращих мужів і пішли. А городяни й говорять до них, що, мовляв,
хіба можна їх перестояти, зламати, коли їх сама земля годує. І повели до
колодязів, набрали бовтанки з одного, зварили, з другого — сити медової, самі
скуштували, потім дали печенігам. Ті здивувалися й сказали, що їхні князі не
повірять, поки не скуштують самі. Білгородці налили посланцям по корчазі бовтанки
й сити з колодязів. Зрозуміли князі печенізькі, що не перемогти їм білгородців,
і зняли облогу.<span> </span></span></span></span>
Уроки<span> приходится делать каждый день, и </span>я<span> выработал для себя систему. </span><span>Она помогает </span>мне<span> рационально распределить силы и время. </span><span>… </span><span>Это, конечно, касается больших или сложных заданий, заучивания </span><span>наизусть стихотворения, написания реферата или </span>сочинения.<span>Начинаю </span>я<span> чаще всего с трудных предметов — с математики и русского </span><span>языка. Выполняю письменные задания, а затем </span>готовлю<span> устные.</span>
Навчися слухати, і ти зможеш отримати користь навіть з тих, хто говорить погано.
Плутарх
Ясність – головне достоїнство мови. Аристотель
Найбільше з достоїнств оратора – не тільки сказати те, що потрібно, але і не сказати того, що не потрібно.
Цицерон
Коли
ти хочеш показати твоєму співрозмовникові в розмові якусь істину, то
найголовніше при цьому – не дратуватися і не сказати жодного недоброго
чи образливого слова.
Епіктет
Не завжди говори, що знаєш, але завжди знай, що говориш.
Клавдій
<span>...Ти тільки вчися говорити,
До мови серцем пригорнись.
Щоб українцем в світі жити —
Ніколи мови не зречись.
Бо той, хто зрікся свого слова,
Він другосортний має лик.
А в кого в серці рідна мова,
Той дуже мудрий чоловік!</span>
© Н. Красоткіна
<span>
Народна мудрість</span>
Яка головонька, така й розмовонька !
Умієш говорити – умій слухати .
Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути .
З пустого в порожнє переливати!
Наговорили, що наварили, а глянь – аж нічого.
Багато наговорено, та мало сказано.
<span>Хто каже до ладу, то вухо наставляй, а хто без ладу, то теж не
затикай.
Мовчанка гнів гасить.
Менше говори — більше вчуєш.
</span>
1. В - метафора.
2.1) сумний роздум про безталанну долю
України<span> - Б «Ой три шляхи широкії...» ,</span> Ґ «Думи мої, думи мої...»Т.Шевченко
2)замилування
весною, вдячність їй за щедрість<span> Л.Українка « Давня весна»</span>
3)
прохання поета до музи залишатися з ним на чужині<span> «Думи мої, думи мої...» Т.Шевченко
</span>
4)
захоплення вічною красою життя, молодістю й коханням<span> «Васильки»</span>
3.
1 Калитка – Б жадібність
2 Копач - Ґ
мрійливість
3 Невідомий – Г хитрість
4 Мотря – В<span> сором’язливість</span>
Нічим не можу допомогти, твоя фантазія