Ніщо не вічне, брати себе в руки, сам не в собі, тільки його й бачили
<span>у поли дзвенять дзвиночки</span>
Світає. На вулицях сонного похмурого міста не видно ні душі.Все так тихо,спокійно.А ось зійшло сонце. Воно <span>освітило променем води, ліс, будинки людей. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнувся, відкрив очі і радо зустрів новий день. </span>
<span> синій - синього, синім, <span>синє</span></span>