Я вроде знаю продолжение но надо вспомнить.
Они начали сорится кто из ниг самый главный в слове и кто из них важнее.
Точно продолжение я не помню. У нас это было в книжке написано
Князь Ігор — головний герой пам'ятки. Він воїн, політичний діяч Русі. Здійснив свій подвиг в ім'я рідної землі. Не маючи можливості взяти участь у поході проти половців у 1184 році, князь Ігор, запальний, честолюбний, побоюючись підозри у небажанні виступити проти половців, вирушив у похід самостійно. Незважаючи на затемнення сонця, лиху прикмету, князь не повернув додому, промовив воїнам слова, що стали крилатими: «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути».
<span>Ігор закликав русичів або «голову свою положити, або напитися шоломом з Дону». Раптовість нападу на ворога важила дуже багато. І в п'ятницю, 10 травня, русичі розбили половецькі війська, взяли великі багатства: «золото, і наволоки, і дорогі оксамити». Але автор наголошує, що не багатство було основною метою походу. Князь Ігор узяв собі тільки почесні військові клейноди — «черлен стяг, біла коругов, черлена гілка, сріберне ратище». </span>
<span>Другого дня хоробро билися Ігор та Всеволод. Битва була жорстокою, сили були нерівні. Князі Святослав Ольгович і десятилітній син Ігоря Олег загинули: «молоді два місяці, Олег і Святослав, тьмою там заволоклися і в морі потонули». Князя Ігоря було взято у полон. </span>
<span>Епізод утечі Ігоря з неволі надзвичайно поетичний, емоційний, напружений. Йому передували вагання князя: «Ігор спить, Ігор не спить, Ігор мислю поле мірить од великого Дону до малого Дінця». Природа наче відгукується на мольбу Ярославни, всієї Руської землі й допомагає князю: «Дятли стукотом путь до ріки вказують, солов'ї веселими піснями світ просвічають». </span>
<span>Услід Ігорю помчали половецькі хани Гзак і Кончак. Картини втечі порівнюються автором з перебігом подій у казках: князь «на бистрого коня метнувсь і скочив з нього сірим вовком... Полетів соколом над млою...» </span>
<span>Даремно переживав Ігор. Русичі радіють поверненню князя: «Землі раді І городи веселі». Так автор хоче показати спільність інтересів усіх руських лніщей. </span>
<span>«Слово о полку Ігоревім» пройнято ідеєю патріотизму, закликом до князів об'єднатися перед навалою ворога, перетворити Київську Русь на могутню монолітну централізовану державу. Утвердженню цієї думки підпорядковано й розкриття найкращих рис головного героя, найдорожчого духовного скарбу нашого народу — «Слова о полку Ігоревім».</span>
Кольорові миші красиве справедливе чуйне повчає допомагає розвеселяє і раптом нявкнув кольоровий кіт кольорові миші
Річка: "Без ніг, а біжить, не жива але вибігає"
М'яч: " Як не бий не по синіє а попросить ще раз так"
Олівець: "Чистенький, а коли по білому пройдеться насмітить"
Сніг:"Летить- мовчить, лежить- мовчить, коли вмре- зареве"
Книга:" Не кущ, а з листочками, не людина, а говорить"
Мороз:"Хоч сам не біжить, а стоять не велить"
Діоген помер в один день з Александром Македонським. Цікавим є той факт, що на його могилі був споруджений пам"ятник у вигляді собаки з ось такою епітафією:
Нехай постаріє мідь під владою часу-все ж
Переживе віки слава твоя, Діоген:
Ти навчив нас ,як жити, задовольняючись тим, що маєш,
Ти вказав нам шлях, легше якого немає...