Посилення держави не відповідало інтересам Золотої Орди.
Щоб розчленувати її на окремі уділи, хан Батий восени 1245 р.
наказав Данилові Галицькому: "Віддай Галичі" Змушений
відвідати столицю Золотої Орди, Данило Романович ціною
всіляких принижень і визнанням васальної залежності від
хана утримав за собою князівський стіл. Це дозволило йому
почати підготовку до визволення українських земель від
поневолювачів. Для зміцнення міжнародного авторитету
держави князь створив Галицьку митрополію, призначив її
митрополитом свого сподвижника — "печатника" Кирила — і
відправив його на затвердження в Нікею.
Разом з тим він уклав проти Золотої Орди союз із своїм
зятем, князем володимиро-суздальським, а також польськими,
литовськими князями та угорським королем. Заради своєї
мети галицько-волинський князь пішов на зближення з
римською курією. Але після розгрому в 1262 р. ординцями
володимиро-суздальського князя Галицько-Волинська держава
залишилася фактично віч-на-віч з наймогутнішим у світі
супротивником. Це знову змусило князя відновити зв'язки з
римською курією й навіть коронуватися у 1253 р. Проте,
переконавшись у нездатності Риму організувати хрестовий
похід проти Золотої Орди, Данило Галицький припинив з нею
стосунки. Тим самим він зняв конфесійну напругу в державі й
заручився підтримкою безкомпромісно налаштованого
православного духовенства, яке володіло умами селянства,
міщанства й більшості бояр.
Данило Галицький укріплював свої володіння, заснував на
честь старшого сина Лева м. Львів, роль якого швидко
зростала, а столицю переніс з ненадійного Галича до
неприступного Холма. Одночасно відбувалася реорганізація
війська. Ударною силою в ньому стала важкоозброєна
князівська кінна дружина, а також селянське й міщанське
ополчення. Проти них не могли встояти ні легка татарська
кіннота, ні розбещена бездіяльністю європейська дружинна
знать. Почалося визволення Галичини й Волині від
нечисленних татарських загонів і колабораціоністів з деяких
місцевих феодалів. Спільно галичани й волиняни в 1252 р.
вигнали татарську орду хана Куремси з пониззя за Дністер.
Протягом 1254—1255 рр, дружини Данила й Василька
Романовичів та Лева Даниловича звільнили землі вздовж Бугу,
Случі й Тетерева. Галицько-Волинська держава на кілька років
здобула незалежність від Золотої Орди. Але в 1259 р. на
кордонах Волині з'явилося об'єднане татарське військо,
послане великим ханом для упокорення повсталих народів.
Щоб вберегти своє дітище від розгрому, Данило Галицький був
змушений виконати наказ воєначальників про знищення
міських укріплень. Галичина й Волинь знову виявилися
беззахисними перед загарбниками, а сам князь мусив
підтвердити васальну залежність від Золотої Орди й
направити свою дружину на допомогу татарам у їхньому
поході проти Польщі та Литви.
<span><span>Годы правленияИмя, происхождение</span>Англосаксонские короли<span>871-900Алфред Великий, сын Этелвулфа, короля Уэссекса</span><span>900-924Эдуард Старший, сын Алфреда</span><span>924-940Ателстан, сын Эдуарда</span><span>940-946Эдмунд I, сводный брат Ателстана</span><span>946-955Эдред, брат Эдмунда I</span><span>955-959Эдви, старший сын Эдмунда I</span><span>959-975Эдгар Мирный, младший сын Эдмунда I</span><span>975-978Эдуард Мученик, старший сын Эдгара</span><span>978-1016Этелред II Нерешительный, младший сын Эдгара</span><span>1016Эдмунд II Железнобокий, старший сын Этелреда II</span>Датские короли из династии Горма<span>1016-1035Кнуд I Великий, сын Свенна I Раздвоенная Борода, короля Дании</span><span>1035-1040Гародд (Харальд) I Заячья Нога, внебрачный сын КнудаI</span><span>1040-1042Кнуд II Смелый (Хардикнут), сын Кнуда I</span>Англосаксонские короли<span>1042-1066Эдуард Исповедник, младший сын Этелреда II. Фактическое правление (до 1051) графа Годвина Уэссекского</span><span>1066Гаролд II, сын графа Годвина</span>Нормандская династия<span>1066-1087Вильгельм I Завоеватель, внебрачный сын Роберта Дьявола, герцога Нормандии</span><span>1087-1100Вильгельм II Рыжий, третий сын Вильгельма I</span><span>1100-1135Генрих I, четвёртый сын Вильгельма I</span><span>1135-1154Стивен (Стефан, Этьенн) Блуа, внук (по матери) Вильгельма I</span>Династия Плантагенетов<span>1154-1189Генрих II (Генрих Анжуйский), внук (по матери) Генриха I</span><span>1189-1199Ричард I Львиное Сердце, третий сын Генриха II</span><span>1199-1216Иоанн Безземельный, четвёртый сын Генриха II</span><span>1216-1272Генрих III, сын Иоанна</span><span>1272-1307Эдуард I, сын Генриха III</span><span>1307-1327Эдуард II, сын Эдуарда I</span><span>1127-1377Эдуард Ш, сын Эдуарда II</span><span>1377-1399Ричард II, сын Эдуарда Чёрный Принц, первого сына Эдуарда III</span>Династия Ланкастеров<span>1399-1413Генрих IV Болингброк, сын Иоанна Гентского, герцога Ланкастерского, четвёртого сына Эдуарда III</span><span>1413-1422Генрих V, сын Генриха IV</span><span>1422-1461, 1470-1471Генрих VI, сын Генриха V</span>Династия Йорков<span>1461-1470, 1471-1483Эдуард IV, сын Ричарда, герцога Йоркского</span><span>1483Эдуард V, сын Эдуарда IV</span><span>1483-1485Ричард III, брат Эдуарда IV</span>Династия Тюдоров<span>1485-1509Генрих VII, сын Эдмунда Тюдора, графа Рич-мондского</span><span>1509-1547Генрих VIII, сын Генриха VII</span><span>1547-1553Эдуард VI, сын Генриха VIII от третьего брака с Джейн Сеймур</span><span>1553-1558Мария I Тюдор, прозв. Мария Католичка (Мария Кровавая), дочь Генриха VIII от первого брака с Екатериной Арагонской</span><span>1558-1603Елизавета I, дочь Генриха VIII от второго брака с Анной Болейн</span>Династия Стюартов<span>1603-1625Яков I, сын Марии Стюарт, королевы Шотландии</span><span>1625-1649Карл I, сын Якова I</span>Междуцарствие<span>1649-1653Английская Республика</span><span>1653-1658Протекторат Оливера Кромвеля</span><span>1658-1660Английская Республика</span>Династия Стюартов<span>1660-1685Карл II, первый сын Карла I</span><span>1685-1688Яков II, второй сын Карла I</span><span>1688-1694Мария II, старшая дочь Якова II</span><span>1688-1702Вильгельм III Оранский, племянник (по матери) Карла I, муж Марии II</span><span>1702-1714Анна Стюарт, младшая дочь Якова II</span>Ганноверская династия<span>1714-1727Георг I, правнук (по матери) Карла I, курфюрст Ганноверский (с 1698)</span><span>1727-1760Георг II, сын Георга I</span><span>1760-1820Георг III, внук Георга II</span><span>1820-1830Георг IV, первый сын Георга III</span><span>1830-1837Вильгельм IV, третий сын Георга III</span><span>1837-1901Виктория, дочь Эдуарда, второго сына Георга III</span>Саксен-Кобург-Готская династия<span>1901-1910Эдуард VII, сын Виктории и Альберта, герцога Саксен-Кобург-Готского</span><span>1910-1917Георг V, второй сын Эдуарда VII</span>Виндзорская династия<span>1917-1936Георг V</span><span>1936Эдуард VIII, первый сын Георга V</span><span>1936-1952Георг VI, второй сын Георга V</span><span>с 1952<span>Елизавета II, первая дочь Георга VI</span></span></span>