Щодо особистих якостей, то Іван – справжній народний ідеал героя. Прототипом образу Івана Сили стала реальна людина — Іван Фірцак або Кротон. Він довго виступав із цирком, і своїми дивував всіх своїми силовими номерами. Неймовірно сильний, витривалий і, водночас, надзвичайно добрий, по-дитячому щиросердий. Тому не варто деяким гострословам називати літературного Івана Силу «Іваном-дурником», адже доброта і щирість – це риси, притаманні українській ментальності, хоча для когось це, можливо, є проявом слабкості та недалекоглядності у нашу цинічну добу. Після кожного двобою Іван щиро переживає за супротивників, шкодує навіть бика з іспанської кориди. До речі, до реального Івана Сили завжди тягнулися люди. Його любили за товариськість, гумор.
Сніжний пух летить з небес,
Наче в казочці чудес.
І вкриває, наче пух,
Геть усе-усе навкруг
Великий син українського народу, геніальний поет і самобутній художник, мислитель і революціонер-демократ Тарас Григорович Шевченко займає найпочесніше місце в світовій літературі і образотворчому мистецтві XIX століття. Серед великих діячів, чиї серця, талант, помисли спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові де Вітчизни, Шевченко по праву займає одну з найвищих ступенів, він справедливо вважається одним з найбільших патріотів усіх часів і народів. Мало хто в історії світової культури з таким вогнем душі захищав свободу і незалежність батьківщини, честь і гідність народу. Великий Кобзар відіграв величезну роль у розвиткові національної і соціальної самосвідомості українського народу. Боротьба проти будь-якого гніту, в тому числі й національного, була в концесії Шевченка боротьбою за те, щоб розчистити шляхи для вільного розвитку як українського нарощу, так і інших гноблених народів. І все це він робив не балачками, ні роз-мовами, а великою, геніальною силою своїх поетичних творів. Патріотичні ідеї Шевченка зросли на життєдайному грунті багатовікової боротьби українського народу за свою незалежність, проти соціального і національного гніту. Героїчне минуле України привертає увагу молодого Поета не саме по собі, а як дійовий побудник сучасного становища народу, як засіб для піднесення патріотичного почуття:
Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько! /"Тарасова ніч"/.
Поет розуміє, що немає і не може бути вільної, щасливої і радісної вітчизни, поки "...скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві... /"І виріс я на чужині"/. Шевченкові герої - це люди кровно зв'язані з батьківщиною. Це подвижники, для яких немає вищого почуття, ніж гаряча любов до стражденної матері-вітчизни.
Всі твори письменник писав поки був у засланні. у своїх творах письменник показує любов до Батьківщини. в своїх творах Т.Г.Шевченко закликає нас до любові своєї землі.
1.Історичні пісні - це ліро епічні твори, в яких розповідається про істрочних осіб,або про історичні події.
2.Езопівська мова - алегоричне висловлення думок,з різними іронічними натяками.
