Характеристика Омелько Кайдаш Омелько Кайдаш: стельмах, небагатослівний, забобонний, віруючий, «зазнав панщане горе», полюбляє перехилити чарку. «Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.»
Характеристика Маруся Кайдашиха «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства». Маруся Кайдашиха — «від її погляду молоко кисне», «на словах, як на цимбалах грає», сварлива, улеслива, любляча бабуся.
Характеристика Карпо «Кайдашева сім’я» Карпо: мовчазний, жорсткий, «з нього буде добрий посіпака», працьовитий. «Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.»
Характеристика Мотрі «Кайдашева сім’я» Мотря: «має серце з перцем», «бриклива, як муха у Спасівку», заможна, галаслива, жорстока. «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.»
Характеристика Лаврін «Кайдашева сім’я» Лаврін: лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний. «Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.»
Характеристика Мелашка «Кайдашева сім’я» Мелашка: вродлива, добра, лагідна, з бідної сім’ї, тиха. «Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.»
Джерело: http://dovidka.biz.ua/kaydasheva-sim-ya-tsitatna-harakteristika-geroyiv/
Висновок: Про захара взагалом можна багато говорити. Захар Беркут це головний герой. Він уособлює найкращі риси характеру патріотизм, волелюбність, мужність та героїзм.
Федько Халамидник головний герой твору В. Винниченка "Федько Халамидник". Хоч і Федько був з бідної родини, але був він чудовим другом і помічником годі й шукати. Він не любив обманювати себе і батьків. Я б хотів щоб у мене в житті був такий друг вірний, сміливий, відкритий, чесний і завжди веселий.
Повість Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки" дуже легка для сприйняття і жартівлива. Автор вміло використовує елементи комічного, що допомагають читачеві поринути у казковий світ Яви і Павлуші.
Найбільш вдалим на мою думку елементом комічного є надання тваринам жартівливих прізвисьок. Ось наприклад, мене дуже розвеселила корова Контрибуція, Собакевич, <span>бугай Петька і звичайно ж цап Жора. Ще мені сподобався, такий виразний засіб комічного, як наведення автором простої дитячої мови, що у творі лунала із вуст Яришки: <span>«загаза чогтова», «так тобі і тгеба». А також у повісті я знайшла багато вдалих літот і гіпербол, що надали твору яскравого забарвлення. </span></span>
<span> Отже, Всеволо Нестайко по праву посідає одне з найпочесніших місць серед кращих майстрів пера. Він вміло використовує елементи комічного у своїй повісті "Тореадори з Васюківки", що створює у творі особливу атмосферу. </span>
