Думи мої, думи мої,
<span>Ви мої єдині, </span>
<span>Не кидайте хоч ви мене </span>
<span>При лихій годині. </span>
<span>Прилітайте, сизокрилі </span>
<span>Мої голуб'ята, </span>
<span>Із-за Дніпра широкого </span>
<span>У степ погуляти </span>
<span>З киргизами убогими. </span>
<span>Вони вже убогі, </span>
<span>Уже голі... Та на волі </span>
<span>Ще моляться богу. </span>
<span>Прилітайте ж, мої любі, </span>
<span>Тихими речами </span>
<span>Привітаю вас, як діток, </span>
<span>І заплачу з вами</span>
Рідна земля, Батьківщина, рідний край... Як гордо звучать ці слова із вуст справжнього громадянина свої країни, патріота...
Я часто задумуюсь над тим, чим насправді для мене є мій рідний край: колискою, де зросла і де проходять мої роки, чи це спадок, який дістався мені від предків? Я знаю точно: для мене рідна земля - місце, де я можу знайти спокій душі і підтримку.
Чи люблю я свій рідний край? Так, звичайно! Ця любов особлива, трепетна і чиста, сов джерельна вода, адже свій початок вона бере з мого серця,вона в моїй крові, нею мене збагачувала мати годуючи своїм молоком.
Любіть рідний край, шануйте його! Ніхто не знає що може статися завтра, куди занесуть нас крила долі. Цінуйте кожну мить проведену на своїй Батьківщині адже вона в нас одна.
Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840 р. в с. Кліщинцях на Полтавщині (тепер - Черкаська область) у дворянській родині. Хлопчик рано втратив батьків і його другою родиною стала сім’я дядька по матері В. Лисенка, а троюрідний брат Микола Лисенко - найкращим товаришем. Освіту майбутній письменник здобував у Полтавській гімназії, потім Харківському (1858-1860) і Київському (1860-1865) університетах. У Лисенків була прекрасна бібліотека і, приїжджаючи на канікули, Михайло читав багато творів світової та вітчизняної класики. Глибокий слід у свідомості юнака залишило спілкування з Олександром Лисенком (дядьком по матері), який був переконаним демократом і поборником національного відродження.
Григорій Сковорода – одна з найпомітніших постатей української літератури. Він жив в період зародження капіталістичних відносин між Росією та Україною, під час кріпосницького гніту. Його обурювали тогочасні несправедливі порядки, прагнув змінити становище, коли дармоїди живуть за рахунок праці мільйонів знедолених.
Незважаючи на те, що його твори було заборонено друкувати, вони поширювалися за допомогою листування. В них він розкриває питання про необхідність пізнати самого себе, про людське щастя, викриває і засуджує негативні риси людей, оспівує свободу. У своїх байках він підносить хороші якості людини : працьовитість, чесність, доброту, скромність та осуджує прагнення до багатства, високих посад, зарозумілість. Основними поняттями філософії і творчості Г.Сковороди є поняття «щасливої людини» та «сродної праці» - кожен повинен робити те, для чого народжений. Багато висловів Сковороди й на сьогоднішній час не втратили актуальності.
Так, у байці «Бджола і Шершень» автор викриває людей, які живуть за рахунок крадіжки чужого, лише для задоволення своїх потреб, примх. У цій байці показано, що у праці людина пізнає радість, а у безділлі – деградує.
У байці «Дві курки» розповідається про розмову між Дикою та Домашньою Куркою. Основна думка цієї байки : наука полягає не в знанні, а в роботі. Знання без діла – марна справа.
За своє життя він створив тридцять байок, які були високо оцінені Іваном Франком. Григорій Сковорода любив Україну та сподівався, що в майбутньому ми створимо краще суспільство, і що настануть кращі часи. "