У книзі Юрія Винничука “Місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші. Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди. Ось така каламбурна зав’язка Винничукової повісті-казки. Далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розповідає про свої клопоти через нього. М’якосердий Грицько, він же “кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві.
Просто написати, що його прийняли з подивом, бо не уявляли що він вернеться. Написати, ну, наприклад, що коні стали поважати Шептала, а він теж став триматися ближче до них.
Потім, можна додумати, що їх усім стадом повели купатися і тоді усі насправді побачили який він білосніжний або як він закохався у якусь кобилицю або на конюшню прийшов новий конюх і Шепталу треба виділитися серед інших. Взагалі багато чого можна придумати.
Я люблю легенди та міфи.мій улюблений міф "Як утворились гори Карпати?"
Головним героєм твору є молодий хлопець,який сівши на березі моря їм солодкі сливи.Він необдумуючи кидав кісточки від слив в море. Кидаючи кісточку за кісточкою з"являлася смерічка чи ялина , він сильно злякався і втік.Згодом коли він повернувся на його улюблене місце,то моря він вже не побачив.Місце моря зайняли високі,могутні гори.
Я люблю цей міф через,те що він розповідає як утворилася найбагатша краса України її найкрасивіша прикраса -- гори.
1 Слова які почув диякон
2 Старець з довгою бородою
3 Згадання про Максима Грека
4 Розмова про книги
5 Дума про друковні книги
Алегория не жанр. Це художний засоб