Ознаки народної балади: напружений сюжет, трагічний фінал, метаморфоза (дівчинка перетворюється на русалку).
Художні засоби:
- епітети: високі палати, мною малою, мною молодою, синьою дніпровою водою, моя грішна мати, тихо похитнулась, дніпрові дівчата;
- метафори: залоскочи серце, серце сміється, п’є-уп’ється, хвилі привітайте, лозина похитнулась.
- порівняння: кров-сльози; поринула, мов пліточка.
- пестливі слова: русалонька, русалочка, пліточка, радісінькі.
Зазначені художні засоби теж типові для усної народної творчості.
Швайка, найвидатніший з уруських розвідників, який отримав своє прізвисько за те, що вбивав татар як швайка, втікає від Гафура-аги та інших татар на своєму вже другому коні Вітрику. Вже другий день триває переслідування, Швайка поранений. От його наздоганяють у виді підкови татари та хочуть зловити тільки живцем, щоб потім здерти з нього шкуру і повісити іншим для остраху. Та от Вітрик мчить швайку до діброви, де Швайка вбиває Гафур-агу, а інші перелякані татари тікають, щоб іх так само не вбили. Проводи козаків Дванадцятирічний Санько, який має пасти курчат, разом зі своїм ліпшим другом Грицьком, який має пасти корів, біжать, щоб подивитися як хлопці з їх Воронівки підуть козакувати, тобто попливуть полювати та рибу ловити. Це татари назвали це ремесло козацтвом, що означало вільна людина. От дід Кібчик (Грицик називає його дідо), який все життя козакував і навіть до моря ходив, надає останні поради молодим козакам, щоб вони тільки на островах ночували, а як припливуть до Кам’яного острова, то нехай примкнуть до Василя Байлемового. Козаки відпливають, а Санько з Грицем і дідом ідуть додому. Гриць розповідає діду, що він якось бачив нечисту силу на згарищі, на що той накричав на нього та заборонив більше туди ходити. Врятуймо Воронівку Грицько розповідає Санькові, що минулого тижня пас череду і одна з корів втекла, а коли він почав її шукати то видерся на гору і побачив, як на згарищі щось заблищало та заходило: не то вовк, не то людина. Потім він почув звуки і почав тікати, а його наздоганяли аж до Воронівки, то була корова, що втекла. Наступного дня він ходив на згарище і бачив там сліди як людські так і вовчі. Хлопці вирішили, що то вовкулаки оселились там і їм потрібно взяти когось з дорослих і перевірити ще раз згарище. Тут бугай Петрик з череди Грицька зайшов у село та наробив переполоху. Всі боялися цього бугая, тільки Демно Дурна Сила, що був на 3 роки старше хлопців хотів ломакою прогнати Петрика, та дід Кібчик не дозволив. Грицько заспокоїв Петрика, та сказав Санькові, що вони візьмуть з собою Демка на згарище.
Дідусь зробив своему внуку вітрячок з дерева.
Ліньки
— Грицю, ти колись будеш працювати?
— Я почну працювати тоді, коли мене нагодують.
— Це буде не скоро, бо мати на базарі ще довго буде.
Помилки
— Ваню, чому у тебе в роботі так багато помилок?
— Ви зробіть роботу менше, тоді їх взагалі не буде!