У суспільно-побутових піснях відтворенно життя наших предків, яке змушувало їх покидати родини, домівки і йти шукати кращої долі. У суспільно-побутових піснях відображене життя людей, козаків як їм було важко жити. Як дівчата відправляли своїх чоловіків, а вони не повирталися.
<span>Людське життя для історії — це тільки мить. А для людини — піт праці і кров боротьби, це радощі й страждання. Про них наяд чи напишуть майбутні історики. Можливо, узагальнять словами «війна», «робітничий рух». Для ліричного ж героя поезії — це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами. Мабуть, тільки письменникові під силу передати людські почування, історію «підтятої» людської душі.</span>
Ответ:
Объяснение:
1. Тарас Шевченко дуже-дуже любив свою батьківщину!!!
Тарас Шевченко мріяв щоб люди стали кращими і поважали одне-одного.Також він мріяв щоб людей не катували, не брали в рабство, не змущалися з них.
В душі Тарас був добрий, він допомогав, був не ледачим, але другі діти були жорстокі, як і в наш час.На мою думко деякі мрії тараса збулися, але не всі...
2. Якщо людина буде зла, в неї не буде друзів.А друзі для дитини це головне!!! Потрібно дружити, допомогати одне-одному, не кидати в біді,а також співчувати. Якщо друг в біді, допоможи.Якщо друга кривдять, захисти.Якщо він не може щось зробити, поясни.
3. Коли людина росте, вона розкриває світ для себе, їй потрібно бути більше на природі, слідкувати за звірями і птахами. Також потрібно дбати про рослини які я в тебе в дома, про тварин теж не забути.Коли людина сидить на природі, а не за комп*ютером, в неї ераще працює мозок.Людині потрібно вміти відчувати природу навколо себе, і прислухатися до неї!!!!
Лірична героїня цього твору розповідає та наставляє сучасників.
Великий син українського народу, геніальний поет і самобутній художник, мислитель і революціонер-демократ Тарас Григорович Шевченко займає найпочесніше місце в світовій літературі і образотворчому мистецтві XIX століття. Серед великих діячів, чиї серця, талант, помисли спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові де Вітчизни, Шевченко по праву займає одну з найвищих ступенів, він справедливо вважається одним з найбільших патріотів усіх часів і народів. Мало хто в історії світової культури з таким вогнем душі захищав свободу і незалежність батьківщини, честь і гідність народу. Великий Кобзар відіграв величезну роль у розвиткові національної і соціальної самосвідомості українського народу. Боротьба проти будь-якого гніту, в тому числі й національного, була в концесії Шевченка боротьбою за те, щоб розчистити шляхи для вільного розвитку як українського нарощу, так і інших гноблених народів. І все це він робив не балачками, ні роз-мовами, а великою, геніальною силою своїх поетичних творів. Патріотичні ідеї Шевченка зросли на життєдайному грунті багатовікової боротьби українського народу за свою незалежність, проти соціального і національного гніту. Героїчне минуле України привертає увагу молодого Поета не саме по собі, а як дійовий побудник сучасного становища народу, як засіб для піднесення патріотичного почуття:
Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько! /"Тарасова ніч"/.
Поет розуміє, що немає і не може бути вільної, щасливої і радісної вітчизни, поки "...скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві... /"І виріс я на чужині"/. Шевченкові герої - це люди кровно зв'язані з батьківщиною. Це подвижники, для яких немає вищого почуття, ніж гаряча любов до стражденної матері-вітчизни.
