Ответ:
Гармонія людини і природи як велика духовна цінність.
Кажуть, у природи немає для нас ні нагород, ні покарань, у неї є лише наслідки. Я особисто це розумію так, що людина і природа взаємозв'язані і взаємозалежні. Людство використовує природне багатство: ліс, водоймища, гори, тварин і рослин. Природа, здається, щедро ділиться всім цим. Але в останні часи гармонія людини і природи швидше нагадує "екологічне рабство". Людина бере, але, нажаль, не віддає. Людина - споживач, а не партнер. Природа кричить: "Земляне, не нищ мене! Не вирубуй дерев в горах! Не забруднюй океани пластиком! Не нагрівай чадом планету! Не спалюй тваринок в полях!.." Сказати по правді, не нищити природу може лише людина з духовними цінностями. Не йде мова про релігійні переконання. На мою думку, ти можеш не читати книжок і не дивитися Діскавері про природу, можеш на мати вдома жодної домашньої тваринки, але в наш час інтернету неможливо не знати про екологічні проблеми країни і світу.
Отже, щонайменше, що може зробити кожен з нас зараз і тут, - це не викидати папірці і білетики на вулиці собі під ноги, сортувати сміття вдома і не знущатись над бродячими тваринами. Тоді, мабуть, можна говорити про гармонію людини і природи....
Объяснение:
Кит - [к и т]- 3 букви, 3 звуків
Ось і завітала чарівниця осінь.
Дерева у саду стали жовто-багряними. Деякі скинули вже золотаве листя та стоять оголеними, а на них виблискують соковиті яблука, мов червоні ліхтарики. Трава стала темно-зелена, суха, пожовкла. Подекуди навіть чорнява. Птахи перестали співати свої пісні , багато з наших пернатих друзів ще раніше відлетіли в теплі краї. А ті, що залишились, тихенько чекають зимоньку. Ця пора принесла людям багато роботи у саду. Треба зібрати щедрий урожай яблук та груш , почистити сад від опалого листя.
Осінь можна назвати чарівницею, бо вона, мов чарівний маляр, цікаво та барвисто замальовує наші сади.
Тобі ця гривня ,як рибі парасолька.
Мій друг був сьогодні ні рибо ні м*ясо
Без свого товариша я почуваю себе,як ріби в неводі
Я тільки пожартував а мій друг знов прйняв це як за рибу гроші
Ми з моєї товаришем як риба з водою
! ось одного дня поруч з,явилися зп1д земл1 зелен1 листочки... Конвал1я зрад1ла. що поруч виросте сестричка. Але назавтра вона побачила, що на не1 дивляться голуб1 оченята незнайомо1 кв1тки. -Хто ти? - Спитала Конвал1я. -Я Прол1сок. Зазвичай я просипаюсь п1сля зими ран1ше за вс1х кв1т1в, але тут, у зат1нку. я проспав 1 з,явився на св1т. коли мо1 родич1 вже оцв1ли. Я дуже позстро1вся, в1д того що зостався без р1дн1, але зараз я щасливий. що познанайомився з тобою. Ран1ше я не бачив тако1 гарно1 кв1тки. Хто ти? - Я КОнвал1я- королева л1сових кв1т1в. Давай будемо дружити!
Так вони потоваришували. !м було весело-Конвал1я дзвоннила щоранку сво1ми б1лими дзв1ночками, а прол1сок зачаровано дивився на свою нову подгуг1 1 щасливо похитував в такт своею синьою гол1вкою.