Безособові дієслова називають дії або стану, що відбуваються без участі діяча, самі по собі і позначають стан людини або природи: морозить, нудити, нездужає, світати, вечоріти, світати, холоднішати, сутеніти і ін. Безособові дієслова не змінюються по особах і не поєднуються з особистими займенниками. Безособові дієслова є присудком в безособових реченнях, підлягає при них неможливо. Безособові дієслова мають форми: інфінітива: світати, сутеніти; 3-ї особи однини: світає, смеркає; однини, середнього роду, минулого часу: світало, сутеніло.
Група безособових дієслів утворюється за рахунок особистих шляхом приєднання до них постфікса -ся: не читається, не спиться, не віриться, легко дихається, весело живеться.
У значенні безособових можуть вживатися особисті дієслова: Бузок пахне (особистий дієслово) добре. - Пахне (особистий дієслово в безособовому значенні) сіном над луками; Вітер хилить дерева до землі. - Мене хилить до сну; Вдалині щось темніє. - Взимку рано темніє.
Весна-красна приходь скоріше!
Ти дай нам сонце і тепло!
З'являйтесь скоріше перші проліски!
Прокидайтеся тварини та рослини, час прийшов!
ЗАЙМЕННИК<span>Займенник- це частина мови, що вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? (ніщо, вони, той, всякий, стільки).</span><span>Прислівник - це самостійна (знаменна) частина мови, яка позначає ознаку дії, ознаку предмета або іншої ознаки. Питання до прислівнику залежить від його значення, яке воно виражає.</span><span>У пропозиції наріччя зазвичай є обставиною і відповідає на питання як? якою мірою? де? куди? звідки? коли? чому? навіщо?: Осінь. (Де?) Над головою(Як?)
</span>
Сьогодні зранку я прокинулась від гострого болю в животі.
