<span>Однажды колдунья украла одного мальчика по имени Яков. Она немного поиздевалась над его внешностью, и зделала ему большой,горбатый нос, но как то раз, мальчик вырвался из плена ведьмы. Он хотел убежать к родителям, но понял что они его не узнают и прогонят. Позже Яков стал роботать у Короля поварёнком, и там же спас Девочку Мими которая была привращена в гусыню. Произведение заканчиваеться щасливо потому, что дружба между Мими и Яковом распутала все приграды.
<em>Главные герои:</em>
1-Карлик Нос
2-Мими
3-Злая колдунья
4-Король
</span>
Головний герой оповідання — білий кінь Шептало, який працює на одному з господарств, виконуючи разом з іншими кіньми важку й обридлу щоденну роботу, і терпляче зносить удари батогом від конюха Степана та хлопця-підпаска. Шептало згадує, як колись його, молодого й гордого, «зломили», осідлали люди, примусивши працювати на себе.
Колись давно природний розум підказав йому, що треба лише вдавати «покірного і роботящого» і що «розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки»
І ось одного разу, обурений брутальністю конюха і підпаска, Шептало «як ніколи досі, відчув свою неволю» і вирвався з чіпких рук хлопця. До пізньої ночі бігав кінь по лугах і яругах, насолоджуючись волею, яка «пахла живою вільгістю, міцним настоєм лугових трав і молодого сіна». Ще ніколи не бігалось йому так легко. Стомившись, він упав на спину і качався по м’який траві, подався до річки — попив води і скупався. Стоячи у воді, він «побачив у водянім дзеркалі себе — незвично білого, аж до щему в очах». Гірка правда відкрилася Шепталові. Це тепер, змивши із себе пил і бруд, він знову став білим красенем, а там, у стайні, був «бруднувато-сірим, попелястим» і звичайним, як усі.
Білий кінь Шептало — це алегорія. У цьому образі автор зображує непересічну людину, яка не хоче приймати рабську долю, бути «як усі», опирається «сірій» буденності, але зазнає поразки у цій боротьбі. Письменник хотів показати, як під впливом повсякденного життя і суспільних умов яскрава, але слабка людська особистість втрачає, індивідуальність, зраджує свої мрії, пристосовується до оточення. Вона усе життя перебуває у стані внутрішнього роздвоєння, суперечки між розумом і серцем. Це якнайкраще доводять останні рядки оповідання. Білий кінь, повернувшись додому, не зміг потрапити на подвір’я, що для нього вже було зачинене, і тоді він «скільки зміг, просунув голову між двох жердин та й собі задрімав…»
Глянь в инете :::)))))))))))
<span><span>ОстапАндрий</span><span>Основные качестваБезупречный боец, надежный друг.Чувственный к красоте и имеет тонкий вкус.</span><span>ХарактерКаменный.Утонченный, гибкий.</span><span>Черты ХарактераМолчаливый, рассудительный, спокойный, отважный, прямодушный, верный, мужественный.Смелый, отважный.</span><span>Отношение к традициямСледует традициям. Перенимает идеалы от старших беспрекословно.Хочет бороться за свое, а не за традиции.</span><span>НравственностьНикогда не колеблется при выборе долгом и чувствами.Чувства к полячке затмили всё и он начал сражаться за врага.</span><span>Взгляд на мирМир прост и суров.</span><span>Интерес к «чужому» (иностранному)Не интересуется политикой, мнением «чужих».Чуткий по отношение к «иному».</span><span>ЭпохаГероическая, примитивная эпоха.Утонченная цивилизация и культура. Войны и разбои заменены торговлей и политикой.</span><span>Отношение в семьеПодражает отцу.Мамина радость.</span><span>Место обученияКиевская Бурса.</span><span>УчёбаНе любил учиться, часто убегал. После того как получил наказание от отца, стал одним из лучших учеников.Андрию легко даются знания без особого напряжения.</span><span>Отношение к наказаниюНе избегает наказание, сам ложится на пол и терпит удары. Никогда не сдавал друзей.Выкручивался, чтобы избежать наказание.</span><span>МечтаетО подвигах и сражениях.</span><span>Мысли при поездке в Запорожскую СечьДумает о сражениях, мечтает о подвигах.Думал о встрече в Киеве с полячкой, не мог забыть свои чувства к ней.</span><span>Поведение в битвеХолоднокровно рассчитывает угрозу, ведет себя спокойно и рассудительно. Может найти выход из трудной ситуации, причем с пользой.Целиком ныряет в битву, при этом обо всем забывает. Наслаждается битвой, не боясь, несётся в самый ад. Опьянён звоном оружия, блеском саблей и свистом пуль.</span><span>Мысли во время осады в ДубнеО войне.О матери.</span><span>Отношение к товарищамНаравне с отцом, они самое дорогое что есть.Отрекся от них, семьи и Родины ради любви.</span><span>Отношение отца к сынуГордость отца. Истинный казак.<span>Позор отца. Предатель-сын.</span></span></span>
О мёртвой царевне и семи богатырях
