У світі є багато різних країн. І кожна з них приваблива по-своєму. В деяких з них приємно відпочивати, в інших – оглянути пам»ятки, в якихось – підкоряти вершини або ж океани. Але ми завжди повертаємося туди, де нам найприємніше, - додому, в Україну. Вона чарівна й неповторна, її земля – найродючіша, а люди – наймиліші.
Щоб повірити в добро, треба почати творити його.
Треба допомагати тваринам. Треба допомагати дорослим.
Треба поступатися місцем старій людині. Треба не ображати менших чи слабших. Треба не давати списати, а сісти і допомогти розв'язати разом.
Трема не ламати гілок дерев. Треба взимку підгодовувати пташок. Не ламати чужі речі і також не ламати свої. Треба поважати труд батьків і всіх людей. НЕ МОЖНА НЕ СЛУХАТИСЯ А ТИМПАЧЕ ГРУБІЯНИТИ ДОРОСЛИМ!!!
Ганьба-мякий знак
товариськикий- суфікс -ськ
пам<span>'</span>ять-апостроф
З олімпади завдання....................................................?
Дієприкметники:
1. Квітучі сади України відомі на увесь світ.
2. Неспіймана риба завжди найбільша.
3. У салат я порізала вирощений моею бабусею огірок.
4. Керуючий фірмою захворів і не прийде на роботу.
5. У нашому дворі стоїть пофарбована мною лава.
Дієприслівники:
1. Пишучи цей твір я зрозуміла, що найголовніше у житті - родина.
2. Нехтуючи правилами я все ж прийшла на зібрання.
3. Згадавши про час Марічка побігла додому.
4. Дзвонячи бабусі кожного дня ми приносимо їй радість.
5. Лишивши телефон вдома я вийшла на прогулянку.
