Ма - лює, Ук - ра-їна, смію-ться
1. Стан властивий для влади, котра ніким не контролюється, коли не беруться до уваги бажання та думки інших, відсутність законності, справедливості.
2. Спосіб діяти на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших, ні з чим, і ні з ким не рахуючись, самовладдя, антисоціальний егоїзм, котрий порушує етичні правила.
Необґрунтована дія, що відноситься до концепцій несправедливості, непередбачуваності і волюнтаризму[1].
У працях зарубіжних філософів є лише окремі зауваження, висловлювання, екскурси на дану тему в рамках розгляду феномену свободи та свободи волі.
<span>.....вигони були одноманітними, а сьогодні кожна суха травинка, кожна стеблина прибрана в сріблясте мереживо і біле срібло...Легко дихається цього зимового ранку.</span>
Думаю, варто не чекати, а жити вже зараз, адже ніколи не знаєш що буде завтра.. а з людьми будувати стосунки не так вже й важко, якщо захотіти можна підібрати ключик до будь - кого..з кимось може бути однаковий смак на музику, з кимось можна подивитсия фільм, з кимось обговорити прочитану книжку, з кимось просто помовчати.. всі ми такі різні, але водночас такі однакові)
Більше діла — менше слів
Більше робити, а менше — говорити
Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш
(Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає.
Говорить прямо, а робить криво.
Гірко поробиш — солодко з'їси.
Ранній пізньому не кланяється
Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.
Бійся цапа спереду, коня ззаду, а хитрої людини з усіх боків.
Уночі тріщить, а вдень плющить. (про весну)
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай!
Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.
Ластівка день починає, а соловей кінчає.)