Придніпровя,препоганий присолити прикопати призвати приколоти припудрити,придорожній,пресолодкий прикропити пресвятий,пречудовий,прилаштувати,присьорбувати,причіпляти,причиняти,пригадати,приховати
Безлюдний берег здавався таким, як і колись у дитинстві, як ча сом бачив
він у снах, у кучерявих верболозах, що подекуди припадали до води,
купаючи у Пслі свої зелені чуби. А далі вигрівалися піщані висипи, немов
вибілені сонцем полотна, на яких подекуди виднілися підбіл і зелена
рута.
Зелений острів. Так здавна люди звали мальовниче урочище в
межи річчі Псла і Хортиці, омите з трьох боків голубою течією. Коли ж
на весні вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своє
рідне море, у якому купалися дерева, неначе зелені вітрила шаланд. Усі
довколишні луки залиті водою, і тільки в середині травня ріки входили у
свої береги. Та й тоді, щоб потрапити сюди, треба було переплисти на
човні або перейти вбрід кілька рукавів і старих річищ.
Тихе
чарівне місце. Трохи далі від Псла над розплесканими озерця ми й
затоками росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. Де-не-де темною
стіною здіймалися зарості вільшини, а на ній плівся білястий хміль із
золотими китичками і розливав довкола ніжні пахощі.
<span>І докоряв
собі Береговець, що малював іноді казна-що, вигадував не існуюче. Або ще
й гірше: крутився в щоденній суєті суєт, марнував час.. . І, може, від
того не знав радості й щастя творчості.</span>
Вересень-перший місяць осені.
Кімната- це наче власний дім для мрій та думок.
Моя кімната велика та дуже гарна, бо стіни білого кольору. Навколо багато квітів та вікон, бо я дуже люблю світло та чистоту. Ліжко у мене стоїть зліва, а над ним великі полиці з різними книжками та зошитами. Справа шафа темно-коричневого кольору, у якій я зберігаю свої речі. Також двері у мою кімнату білого кольору, а біля них є календар та фотографії з моєю сім'єю. Ліворуч від шафи стоїть стіл, за яким я роблю уроки. Також на столі є комп'ютер, бо я дуже люблю грати в ігри. На підлозі у меня дуже гарний килим блакитного кольору, на якому я роблю зарядку.
Сподіваюся, що кімната моєї мрії в майбутньому стане реальністю!
Скласти діалог про враження від екскурсії можна так
<span>- </span>Привіт, Іванку! Як справи?
<span>- </span>Привіт, Марічко. Все добре. Вчора мені вдалося відвідати музей козацтва.
<span>- </span>Нічого собі! Я була там кілька років тому. Але чула, що його закривали на реставрацію. Чи багато там змінилося?
<span>- </span>Так, багато. З’явилося чимало цікавих експонатів.
<span>- </span>Що найбільше тобі запам’яталось?
<span>- </span>Зброя козаків і клейноди.
<span>- </span>А що ще цікавого там було?
<span>- </span>Ще мені сподобались монети з козацьких часів. Їх було знайдено істориками чимало та всі вони різні.
<span>- </span>А козацький човен залишився на місці після реставрації?
<span>- </span>Звичайно. Це ж символ славетних морських походів наших предків. Я думаю, тобі варто відвідати цей музей знову.
<span>- </span><span>Обов’язково! </span>