<span>Дійсно, протягом року в їхній будинок кілька разів стукалося лихо, і не пустити її вони ніяк не могли: не до них одним вона стукалася. У цей рік посивіла мати, із квітучої здорової жінки, їй усього-те було сорок, вона перетворилася в сиву бабу. Ваня, як міг, утішав її, роботи більше брав на себе, але запалити вогник у неї в очах уже ніколи не зміг. В 1943 році прийшла повістка і йому, мати вже не плакала. Так буває, коли в людини й зліз-те ні, а величезна чорна порожнеча в душі. Коли їх проводжали з Федором Новиковим, вона тільки повторювала: «Урятуй Бог, тебе синок! Знай, тільки ти один у мене залишився. Служи чесно, але постарайся вижити!» Не знаємо , чиматеринська молитва зберігала його або Бог війни вирішив,що для їхньої сім’ї втрат уже через край, тільки щадила його доля. Не без втрат, звичайно, він вийшов з тої війни: контузило його, вибуховою хвилею в окопі накрило. Довго він у госпіталі лежав, цілих три місяці</span>
Я над людством нахилюсь, як над потоком, в якому видно воду аж до дна.(означальне)
Сонечко неначе запитало, чи тепло у душі моїй сьогодні. (з'ясувальне)
Дороги іншої не треба, поки згорить Чумацький Шлях. (часу)
А там, де чути синички свист, зими злякавшись, тріпоче лист. (місця)
Перший листок, зеленi бруньки, веселi спiви, нижний листок, зелена трава, вербови котики.
6 в)
7 У товариша мого друга душа не з лопуцька.
Усі вчителі хотіли дати хлопчику гарні знання, а він все дурником себе показував, немов без <span>сьомої клепки в голові.
</span><span>Моя однокласниця намалювала таку прекрасну картину, що й очей не відірвеш.
</span><span> Хлопець знав собі ціну, тому одразу попередив начальство, що недбалість він не потерпить.
</span>Всі поїхали геть, лише цей нещасний чоловік лишився за бортом.
8.Накивати п'ятами,наковтатися сліз,не чути ні рук ні ніг,як по писаному говорити,<span>пекти раків,час від часу.</span>
Моя кішка спостерігає з дерева