Образ Климка
(Григір Тютюнник "Климко")
Мир та злагода. Щось повільне, тепле, м'яке, затишне. Щира усмішка, дзвінкий сміх. Впевненість у чомусь, у наступному дні, наприклад. Що буде все добре, буде, де жити, що їсти, у що одягатись. Буде освіта, чесна робота, щасливе життя.
А як щодо асоціацій на поняття "війна" та "злидні"? Жорстоке, холодне, стрімке, бурхливе. Питання про завтрашній день, взагалі про життя, невпевненість у всьому. Турботи, незгоди, муки, плач, ридання...
Війна і мир. Світло та темрява. Після довгого часу, проведеного у світлі, у несподіваній темряві ми не побачимо нічого, крім густого мороку. Після років миру чи можна повірити у реальність жаху? Страшних подій, які відбулись і які ще стануться. Мільйони життів скалічено, зруйновано так, що не відбудувати і не повернути.
У оповіданні "Климко" Григора Тютюнника відтворена гра долі хлопчака. Доля на те і доля, щоб правити своє: вона викидає жорстокий виверт, страшний і неочікуваний, під назвою війна. Маленька людина потрапляє у вир подій — смерті та мук. Він захоплює її, захлестує невеликий, але затишний човен існування. Ще раніше Климко втратив батьків, але не був самотнім: дядько, шкільні друзі, сусіди — усі опікувались ним. І він допомагав дядькові, був надійним товаришем, більше слухав, аніж говорив, але до нього тягнулись інші діти. Мріяв носити такого ж картуза з молоточками і вриватися у ніч на потязі, як дядько. Нетерпляче чекав, коли той повернеться увечері з гостинцем. Нехай не таке багате, але все ж міцне щастя, — та сильна хвиля збила його, зім'яла, здавила жужмом.
<span> можливо підійде Музика в моєму житті. </span><span><span>
«</span>Озветься
в музиці душа –</span><span> Її тривоги і бентежність,</span><span> Її
солодких мрій безмежність </span><span><span> І відзвук щирого вірша…»</span> </span>
<span> Музика - яскравий , швидкоплинний, мінливий світ
чарівних звуків…</span><span> Слово
«музика» прийшло до нас із
Стародавньої Греції. У грецьких міфах живуть дев’ять муз – покровительок наук і мистецтв : історії, астрономії, комедії, трагедії,
поезії, гімнів , танців…. За старовинними міфами сином музи епічної поезії
Калліопи був славетний співець Орфей .</span>
Своїм чудовим співом він зачаровував богів, людей і навіть приборкував дикі
сили природи.
<span> Мова музики складається із
звуків. Звуки сплітаються в мотиви ,
інтонації, мелодії, і створюють в уяві слухача різноманітні картини. Таке
особливе відображення життя людей в мистецтві називають - художнім образом.</span><span>Музика може створювати безліч художніх образів: «намалювати» художній портрет, передати будь-який настрій
, почуття і зобразити барвисті звуки природи – пташиний спів, дзюрчання
струмка,лункі розкати грому … .</span><span>
Музика нерозривно пов’язана з
багатьма видами мистецтв . Наприклад, у пісні поєднується музика і подія, опера
та балет – єдність музики , слова, хореографічного , образотворчого і
театрального мистецтва… .</span><span> Музика не просто живе поруч з
іншими видами мистецтв - вона надихає та збагачує їх : важко навіть
уявити, що музика раптом зникла, наприклад , з мистецтва хореографії чи кіно …
.</span><span>
Музику створює людина для
інших людей. У кожного - своя
улюблена музика, яка надихає,
радує, втішає… .</span><span>
«… Присутніх одразу захопила глибока щирість вираження
почуттів через імпровізацію, яка лилася з-під рук сліпого музиканта. Багата
кольорами , гнучка й співуча, вона бігла дзвінким струменем , то здіймалась урочистим</span><span>Гімном, то розтікаючись задушевним
сумним наспівом.</span><span>Здавалося часом : то буря лунко гримить у небесах, розкочуючись у безкінечному просторі, то лише степовий вітер дзвенить у траві , на кургані
навіваючи тривожні спогади про минуле… .</span><span> (В
.Короленко «Сліпий музикант.»)</span><span>
Музика – мистецтво звуків. Їх не
можна побачити і торкнутися . Але, коли звуки сплітаються у чарівне диво –
можна побачити музичну картину.</span><span> Музику потрібно уміти слухати ,
розрізняти. Та не кожній людині це вдається. Одні чують її повсюди , а інші
сприймають ,як вид розваги.</span><span>
Я захоплююсь класичною
музикою. Коли її слухаєш , ніби душа летить в далечінь , а тіло -
відпочиває. Люди, любіть музику! Вона прекрасна! </span>
Насамперед людина особистість і вона ідивідуальність неповина слухати отчуючих.
Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Доведений до відчаю, він згоден продати дияволу власну душу. Він навіть ходив на Івана Купала на роздоріжжя кликати Гната Безп’ятого! Аби тільки розбагатіти, наблизитися до «хазяїнів», придбати до рук ще шматочок. Адже, за його мораллю, «з грішми, сказано ж, і чорт не брат». Але в грошових справах немає ні братів, ні кумів: Калитка позичає Савці гроші не тільки під нечуваний процент, а ще, для певності, вимагає «запродажню запись на воли».
