Берегти книгу - берегти ліс. Часто можна почути: моя книжка, я її господар, отже роблю з нею все, що забажається. Або: купив на свої гроші, отже і роблю, що хочу.
Але чи правильно це? Чи не варто згадати, що таке книга та яка її справжня цінність у людському житті? Так, книжки у нас тепер ніхто не переписує вручну. Їх друкують на новітніх верстатах на хорошому якісному білому папері та прикрашають кольоровими ілюстраціями. Подивись на будь-який свій підручник. Не буде пербільшенням сказати, що це справжній витвір мистецтва. А скільки людей зробили його таким?!
Якщо згадати, що саме деревину використовують для виготовлення паперу, то розумієш, що ці дерева могли б бути окрасою та легенями нашої планети. Адже дерев залишаться усе менше та менше, і це вже принесло негативні наслідки для людства.
Тому берегти книгу необхідно з усіх міркувань. Вона може прислужитися ще не одному поколінню.
Шестеро дівчат грали на вулиці.
Шестеро кошенят пили молоко.
На сцені виступали шестеро хлопців.
У мого сусіда шестеро овець мають шерсть.
<span>Найвища температура на Місяці становить плюс сто сімнадцять градусів Цельсія.</span>
<span>Кожен день на Землю падає приблизно двадцять сім тонн космічного пилу.
</span><span>Тривалість повного місячного затемнення не перевищує ста чотирьох хвилин.
</span><span>Висота найбільшої гори на Місяці дорівнює одинадцять тисяч п'ятсот метрів.
</span><span>Один рік на Плутоні триває двісті сорок вісім земних років.</span>
Рятуються,будь-яке сподівання,підімною ,
Без труда не выловишь и рыбку из пруда. Слово не воробей, вылетит не поймаешь.Работа не волк, в лес не убежит. Под лежачий камень вода не течет. Волков бояться — в лес не ходить. Кто не работает, тот и не ест. Гусь свинье не товарищ.